Комахи, клас (Insecta)
Належать до підтипу Трахейнодишні членистоногі. Тіло комах завжди чітко розділяється на три частини: голова, груди і черевце. На голові є два членисті придатки, так звані сяжки, на грудях знаходяться три пари ніг, а черевце складається з 9—10 кільчастих сегментів і не має ні ніг, ні інших придатків. Голова комахи утворюється злиттям чотирьох сегментів зародка. До грудей вона прикріплена за допомогою еластичної м’якої шкірки, так що вільно може рухатися в усі боки. Проте іноді рухливість її буває обмежена, якщо вся голова поміщається в западині середньої частини тіла або якщо вона прикрита зверху твердим щитком.
Комахи належать до класу Безхребетні типу Членистоногі. Тіло розділене на голову, груди і черевце; три пари ніг, у більшості — крила. Дихають трахеями. Розвиток проходить у більшості видів з повним метаморфозом — яйце, личинка, німфа (або лялечка), доросла комаха. Є розвиток з неповним метаморфозом — яйце, личинка, доросла комаха. Найчисленніша і найрізноманітніша група тварин на Землі: відомо близько 1 млн видів, насправді їх кількість, ймовірно, більше — 1,5— 2 млн видів.
На голові розташовані очі, пара сяжок, або вусиків, і звичайні три пари щелеп. Частина голови між верхніми краями очей називається лобом, частини між задніми краями очей і ротовим отвором — щоками; частина, що йде від лоба до низу, — лицем, а передня її частина, попереду рота — лобовим щитком (clypeus). Очі комах нерухомі, розташовані симетрично з обох боків голови. Хоча вони не можуть рухатися, але внаслідок особливостей їхньої будови комаха може в кожному положенні відразу оглянути дуже велику частину горизонту. Досягається це тим, що око складається з безлічі окремих зорових апаратів невеликих розмірів. Кількість таких очок неоднакова і коливається від 25 до 25 000. Вони звичайно мають шестикутну форму і називаються фасетками, а саме око, що складається з них, називається фасетковим, або сітчастим. При розгляді в мікроскоп виявляється, що кожний фасет має пірамідальну форму. Зовнішню поверхню складає опукла оболонка, а під нею лежить світло-заломлювальний кришталик, також пірамідальної форми. Всередині, під кришталиком, лежить частина чутливої сітчастої оболонки — так звана ретинула, в якій розгалужуються гілки зорових нервів.
Розміри дорослих комах надзвичайно різноманітні — від 0,5 мм до 15 см і більше; деякі вусані досягають до 20 см. Кількість видів комах складає приблизно 3—4 млн.
Вусики (antennae) являють собою першу спереду пару членистих придатків; вони мають неоднакову форму і кількість члеників. Ротовий апарат надзвичайно різноманітний: гризучий, фільтруючий, лижучий, смоктальний та ін.
Груди (thorax) складаються з трьох члеників, з яких на першому розташована передня пара ніг, а на двох останніх є також по парі ніг і по парі крил. У багатьох комах передній членик зчленований з наступним рухомо і розвинений більше за інші, утворюючи так звану стінку.
Кожна нога складається з п’яти частин: короткого тазу, яким нога зчленовується з тулубом; вертлюга, маленького округлого тільця; стегна — найтовщої частини ноги; гомілки, часто озброєної з внутрішнього боку остями, так званими шпорками, а назовні усадженої зубчиками і волосками; і, нарешті, лапки, що складається з коротких члеників, з яких останній закінчується двома або одним рухомим кігтиком. У деяких комах є на ногах особливі придатки і пристосування у вигляді клейових подушечок для лазіння по абсолютно гладких предметах тощо.
Крила складаються з двох пар прилеглих пластинок. Обидві пари частіше мають неоднакову будову: передня пара іноді просочена наскрізь хітином, і утворюються надкрилля, непридатні для літання, але вони служать для захисту крил і тіла, у вигляді твердого панцира, а друга перетворюється на сітчасті крила. У деяких комах одна пара крил не розвивається, а в деяких і зовсім немає крил.
Черевце здебільшого складається з 11 частин, з’єднаних між собою розтяжною шкіркою, тому черевце може сильно розтягуватися і збільшуватися. Форма черевця буває різна; за способом прикріплення до грудей розрізняють: зрощене, сидяче, висяче, стебельчасте черевце.
Зовні комаха буває вкрита численними волосками, щетинами, лусками, шпильками, які іноді сидять так густо, що тварина здається волохатою. Забарвленням і формою комахи, завдяки своїм придаткам, часто досягають дивної схожості з навколишніми предметами, що в науці називається мімікрією.
Розвиток комах починається з яйця, яке має різну форму і розміри. Яйце оточене оболонкою (хоріон), усередині якої розташовані ядро, цитоплазма і жовткова оболонка. Хоріон має отвір (мікропіле), через який в яйце проникають сперматозоїди.
Самка кладе яйця так, щоб личинка, що з’явилася на світ, мала сприятливі умови для свого подальшого розвитку. З цією метою яйця поміщаються в стовбур дерева або під його кору, в коріння, в листя, вводяться в тіло тварин (паразитні) або ретельно замуровуються в штучно виготовлене приміщення, іноді разом із запасами заготовленої їжі. Після виходу з яйця молода тварина починає вести самостійне життя, поступово удосконалюючи свою організацію, поки не з’явиться у вигляді дорослої тварини, схожої на своїх батьків.
Розрізняють повний і неповний метаморфоз, або перетворення. Повним метаморфоз називається у тому разі, коли личинка через стадію лялечки перетворюється на дорослу комаху; неповним — якщо стадії лялечки немає. Лялечки бувають голі і прикриті, залежно від того, примикають окремі частини до тулуба чи ні.