Лунь
Це стрункий, середніх розмірів птах з ніжним, слабким, гачкуватим дзьобом, стрункими, довгими і короткопалими кінцівками і середніх розмірів широким, м’яким хвостом. Належить до родини Яструбині.
Польовий лунь (Circus cyaneus) належить до найкрасивіших денних хижих птахів Європи. Вся верхня частина тіла птаха світлого попелясто-сірого кольору, нижня частина — біла; махові пера чорні. На півдні Росії і в Придунайських низинах, а також у Північній Африці його заміняє степовий лунь (Circus macrourus). Польовий лунь водиться в середній смузі Європи і Азії, а під час перельотів його можна побачити по всій Північній Африці до екватора.
Прилітає до Центральної Європи десь у середині березня. Як тільки листя і трава обсохнуть від роси, польовий лунь вирушає на пошуки здобичі. Після більш-менш тривалого відпочинку лунь знову летить на полювання, і так він проводить час до сутінків, поперемінно літаючи і відпочиваючи. Для відпочинку і нічлігу він вибирає яке-небудь підвищення на лугу або поле і ніколи не сідає на дерева.
Гніздо своє лунь будує з хмизу, трави, шматків перегною або просто на землі, або в заростях низьких чагарників. Кладка рідко буває закінчена раніше середини травня і складається з 4—5 яєць. Лунь частенько руйнує пташині гнізда і ласує пташенятами всіляких співочих птахів і птахів з родини Курячі.
Майже в тих самих місцевостях Європи й Азії поширений луговий лунь (Circus pygargus), який ні зовнішнім виглядом, ні способом життя, ні звичками не відрізняється істотно від польового і степового лунів.
Луні — рід хижих птахів (Circus) з родини Яструбині. Відомо десять видів роду з довгими, прямокутно обрізаними крилами і довгими кінцівками. Полюючи на здобич, вони у польоті кидаються вниз на землю. Видивляються жертву з дерев чи стовпів або систематично обстежують місцевість. їхніми жертвами стають дрібні ссавці, жаби, комахи і наземні птахи. Багато видів мігрують, уникаючи сильних холодів. Гніздяться на землі; ритуал залицяння включає ефектний повітряний танець, у ході якого самець передає поживу самці.
