Аксис (Cervus axis)

Родина Оленячі, підряд Жуйні. При довжині тіла 135—150 см досягає у холці висоти лише 90—95 см. Його видовжений тулуб стоїть на коротких ногах, тому здається досить товстим; шия товста; голова коротка, правильної форми, сильно звужена до морди; вуха середніх розмірів, звуженої загостреної форми; хвіст досить довгий, заокруглений. Основне забарвлення його тіла гарного сірувато-буро-червоного кольору; смуга, що проходить по спині, дуже темна, на холці майже чорна; горло, живіт і внутрішній бік ніг жовтувато-білі, зовнішній бік ніг жовтувато-бурого кольору. На боках сім рядів нерівномірно розкиданих плям утворюють візерунок. Зовнішній бік хвоста світло-бурого кольору; нижній — білий. Внутрішній бік стегон досить чистого білого кольору.

Аксис поширений в Індії, Шрі-Ланці, Південно-Східній Азії. Акліматизований у багатьох місцях в Австралії, Південній Америці та ін. Мешкає в лісах. Два підвиди занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів.

Аксис поширений майже по всій Індії з Цейлоном, включаючи Пенджаб і східні землі до Кохинхини. Ця тварина населяє як рівнини, так і пагористі місцевості, трапляється в передгір’ях Гімалайських гір і низинах дельти Гангу, в густих лісах, а також у джунглях, звичайно поблизу води. Там, де умови для них сприятливі, вони трапляються часто і утворюють великі стада, які до ранку пасуться на відкритих місцях, а вдень звичайно ховаються в лісах. На аксиса полюють як місцеві жителі, так і англійці; тому в тих місцях, де його переслідують, аксис такий само полохливий, як і наші олені.

Аксис — стадна тварина; групи «гаремного» типу налічують до 30 тварин, іноді об'єднуються в стада до сотні голів.