Зозулині, родина (Cuculidae)
Відрізняються злегка загнутим дзьобом, що має однакову довжину з головою, короткими парнопалими ногами, довгими і гострими крилами, довгим десятиперим хвостом і густим оперенням. За забарвленням самець мало відрізняється від самки. Види цієї родини поширені в Старому Світі й Австралії; на півночі живе лише один вид. Вони поширені усюди, де існують ліси, й абсолютно відсутні в безлісих просторах.
Це неспокійні, жваві, боязкі птахи, які уникають товариства собі подібних і не люблять спілкуватися з іншими птахами. Перелітаючи, вони кочують із місця на місце у своїй зоні, поїдаючи здобич і галасуючи. Поживу їх складають комахи, особливо личинки, але переважно волохатих гусениць, якими гребує решта птахів; волоски цих гусениць під час перетравлювання так міцно встромляються у стінки шлунку, що останні здаються волохатими.
Зозулі — птахи, які дуже поширені як у Старому, так і в Новому Світі. Справжні зозулі належать до родини Cuculidae у Старому Світі і до родини Coccyzidae — в Новому. Варіюючи за розміром від горобця до ворони, зозулі в переважній більшості мають сірий, коричневий або чорний колір.
Довжина 15— 70 см. 129 видів. Значно поширені; численні у тропіках. Багато зозуль відкладають яйця в чужі гнізда (гніздовий паразитизм). Винищують комах — шкідників лісу.
Великі види зозуль не гребують дрібними хребетними і вважаються грабіжниками гнізд. Така хижацька звичка пов’язана із способом їх розмноження. Усі види зозуль не тільки не висиджують самі своїх яєць, але нав’язують догляд за своїм потомством іншим птахам, кладучи в їхні гнізда свої яйця. При цьому вони виймають одне яйце з гнізда названих батьків і зазвичай з’їдають його.