Ластівка сільська (Hirundo rustica)
Тіло завдовжки 18 см, розмах крил — 32 см, довжина крила — 12 см, довжина хвоста — 9 см. Належить до роду Ластівки. Верхнє її оперення і широкий пояс на волі чорно-сині з металевим відливом; нижня ж частина тіла світло-іржаво-жовтого кольору; у самки всі кольори світліші, ніж у самця, а у молодих птахів із сильним матовим відтінком. Гніздиться по всій Європі аж до Полярного кола і Західної Азії; мандрує ж вона по Африці та Південній Азії. З давніх-давен ластівка прихилилася до людини і поселилася в її будинку; тільки там, де належного приміщення немає, вона задовольняється виступами на стрімких скелях, які, втім, вона завжди готова змінити на перший-ліпший будинок, що міцно стоїть. Ластівка здобула нашу прихильність і кожен її приліт люди вважають передвісником бажаної весни, а відліт — початком сумної осені.
«Звичайно, — говорить Науман, — як тільки ластівки відбудують своє гніздо, горобець-самець негайно ж захоплює його, залазить безцеремонно в гніздо і зухвало виглядає з льотного отвору, тоді як ластівки, лементуючи, боязко літають навколо гнізда і не насмілюються зачепити його. Нарешті вони залишають гніздо, віддаючи його горобцю. Я бачив одного разу, як старий горобець забрався в гніздо, де сиділи вже молоді пташенята, напав на них, попробивав їм голови, повикидав їх з гнізда і захопив їхнє житло. Єдиний засіб їхнього захисту полягає в тому, що вони роблять льотний отвір до того вузьким, що самі ледве можуть протиснутися туди; тоді горобець вже не може проникнути в гніздо, оскільки товщий за ластівку».
Вона літає швидше, різноманітніше і вправніше за всіх наших ластівок. Для відпочинку вибирає виступи, зручні для прильоту або відльоту; тут гріється вона на сонечку, поправляє і пригладжує своє оперення і співає. На рівну поверхню вона сідає неохоче, і то тільки для того, щоб підняти щось потрібне для побудови гнізда; ходить по землі вона дуже погано.
Спів її не характеризується ані милозвучністю, ані різноманітністю, але все-таки є в ньому щось приємне і привабливе. Зір у неї розвинений дуже добре; під час польоту на досить значній відстані вона розрізняє маленьку комаху. Майже так само добре розвинені й інші органи чуття, їсть ластівка різних дрібних комах; полює вона тільки на льоту і абсолютно нездатна ловити здобич, яка сидить. Тому вона страждає від голоду у разі тривалої негоди, яка примушує комах ховатися в свої притулки; тоді вона, літаючи біля комах, що сидять, боязко намагається сполохати їх і примусити полетіти.
Розташуванням і будовою гнізда сільська ластівка відрізняється від інших споріднених видів. Гніздо вона будує під дахом будівель; старі, розвалені, але захищені від вітру і негоди роги будинків — ось улюблені місця, які вибирає ластівка для цієї мети. Гніздо своєю формою схоже на чверть порожньої кулі та побудоване з глинистої або масної землі, зібраної грудочками, які ластівка просочує слиною і обережно склеює; тонкі стеблинки і волосинки, вплетені в стінки гнізда, служать для зміцнення споруди. У травні самка кладе 4—6 білих із цяточками яєчок і береться за насиджування; пташенят старанно вигодовують обоє батьків, вони швидко ростуть і на третьому тижні свого життя можуть вже літати. На початку серпня ластівки виводять пташенят вдруге.