Криланові, родина (Pteropodidae)
Усі рукокрилі, що належать до цієї родини, водяться виключно в жарких країнах: у Південній Азії та на її островах, у Середній і Південній Африці, Австралії та Океанії. Вони мають майже таку ж будову, як і інші кажани, але відрізняються більшими розмірами і схожістю голови з головою собаки або лисиці, унаслідок чого і називають їх летючими собаками або летючими лисицями. Літальна перетинка і залежна від неї будова рук і ніг схожі на будову цих частин тіла й у інших кажанів. Окрім великого пальця, вони мають кіготь на вказівному пальці. На носі немає шкірястого наросту, і вуха не мають клапана. За цими ознаками криланів легко можна відрізнити від решти кажанів.
Крилани — плодоїдні рукокрилі, підряд Ссавці ряду Рукокрилі. Довжина тіла від 6 до 40 см, крила в розмаху сягають до 1,7 м (калонг). Існує близько 150 видів, що живуть у тропіках і субтропіках Східної півкулі. Рослиноїдні, подекуди шкодять насадженням плодових культур.
Летючі собаки охочіше за все живуть у темних лісах і вдень у незчисленній кількості висять низками на гілках дерев, прикривши голову і тіло крилами. їх знаходять у дуплистих деревах іноді в кількості кількасот тварин. Гострий зір і чуйний нюх дають їм можливість знаходити дерева з соковитими стиглими плодами; до них вони підлітають поодинці; але скоро збираються великою зграєю і можуть об’їсти подібне дерево дочиста. У виноградниках нерідко з’являються в значній кількості і завдають великих збитків, оскільки вибирають тільки стиглі і солодкі ягоди. Часом вирушають у далекі подорожі, перелітають з острова на острів, а іноді і через досить широкі морські протоки.
Плоди летючі собаки більше висмоктують, ніж пожирають, а м’якоть випльовують. Вони віддають перевагу солодким запашним плодам. Улюблену їхню поживу складають банани, фіги, а також смачні ягоди, іноді виноград. Удень дуже боязкі і втікають щоразу, як тільки помітять щось підозріле. З переляку крилани падають на землю, кидаються врізнобіч із дивовижною швидкістю, чіпляються за всілякі предмети, спритно злітають навіть на коней і людей, розпускають крила, роблять декілька змахів і відлітають, щоб сховатися в якомусь іншому місці. Політ їх швидкий, але не високий; проте іноді вони підіймаються на висоту понад 100 метрів. Крилани можуть злітати тільки з підвищень, а не із землі. Але й на землі досить спритні і бігають, як щури, добре піднімаються по стовбурах і гілках дерев до самої верхівки. Вони багато кричать, навіть і тоді, коли спокійно висять на дереві; крик цей схожий на скрип і писк, а іноді шиплять, як гусаки.
Самка народжує один раз на рік одне або двоє дитинчат, які міцно тримаються за груди матері; мати носить їх на собі дуже довго і піклується про них.