Олень віргінський, або білохвостий (Oclocoileut virginianus)

Належить до родини Олені підряду Жуйні. Забарвлення його змінюється залежно від пір року. Влітку його шкура має чудовий рівномірний жовто-бурий колір, який на спині набуває темнішого, а з боків світлішого забарвлення; черево і ноги з внутрішнього боку блідіші; верхня частина хвоста темно-бура, а його нижня частина і боки сліпучо-білі. Характерне забарвлення голови: влітку вона завжди темніша від тулуба і забарвлена в сірувато-бурий колір. Узимку спина оленя також має сірувато-бурий колір і приблизно відповідає зимовому забарвленню нашої косулі. Судячи з вимірювань принца фон Віда, довжина оленя середніх розмірів 1,8 м, довжина хвоста 30 см, в холці такий олень досягає 1 м. Самка значно менша за самця, довжина її тіла тільки 1,3 м і висота в холці не більше 80 см. Висота рогів 30 см, а довжина кожного стовбура, зміряного по вигинах, приблизно 30 см. У теляти на темно-коричневому тлі є білі або палеві плями, в іншому він схожий на своїх батьків.

Віргінський олень мешкає по всіх лісах Північної Америки, за винятком найпівнічніших територій; у Канаді, проте, трапляється. Він поширений від східного берега Північної Америки до Скелястих гір, а на південь — до Мексики.

олень білохвостий

«Цей олень, — говорить Одюбон, — дуже прихильний до вибраного місця і після переслідування завжди повертається назад. У холодну пору року олень віддає перевагу захищеним і сухим місцям; улітку вдень іде в тінисті частини лісу і тримається поблизу маленьких річок або прохолодних потоків. Щоб позбутися переслідування комарів і ґедзів, часто заходить в річку або ставок і лежить там занурений по самий ніс у воду.
Пожива цього оленя різноманітна і залежить від пори року. Взимку він обгризає гілки і листя кущів, навесні та влітку з найбільшою насолодою вибирає пайніжнішу траву і часто заходить на поля, поїдаючи маїс та інші зернові. Йому надзвичайно подобаються різні ягоди, горіхи й інші плоди.
Тічка, принаймні в Кароліиі, настає в листопаді, а іноді й раніше. Коли він сходиться з іншими оленями, то починається запеклий поєдинок, в якому іноді один з них гине; часто два однаково сильних оленя до того зчіплюються рогами, що не можуть розчепитися й обидва гинуть. Тічка в оленів триває приблизно два місяці й у старих оленів починається раніше, ніж у молодих. Близько січня олені скидають свої роги і відтоді живуть дружно всі разом.
Дитинчата в оленів у Віргінії народжуються в квітні. У північних широтах час пологів настає трохи пізніше, ніж у південних. Самка ховає своє новонароджене теля під густим кущем або у високій траві і відвідує його кілька разів на добу: вранці, увечері і вночі. Тільки пізніше вона бере його з собою. Самка телиться вперше, коли їй виповниться принаймні два роки від народження, та й то приносить одне теля, тоді як згодом приносить двійнят. Сильна, здорова самка часто народжує і троє телят.
Віргінський олень не може існувати без води і змушений щоночі відшукувати річки або джерела. Олені дуже люблять сіль. Мисливці, яким це відомо і які знають, де знаходяться солончаки, поблизу них завжди вдало полюють. Віргінського оленя можна назвати нічною твариною, але слід додати, що в преріях, у місцях, де його мало турбують, він вирушає на пасовище вранці й опівдні. За таких обставин він відпочиває звичайно тільки в обідні години».
Подібно до благородного оленя, віргінський олень збирається у стада, до яких приєднуються дорослі олені під час тічки. Олень скидає роги в березні, а наприкінці липня або серпня виростають нові; потім він у жовтні здирає шкіру з рогів, і саме в цей час настає тічка.

олень білохвостий

На відміну від баранів, у американського білохвостого оленя роги відростають щороку. Починають рости вони ранньої весни з кісткових горбиків на черепі і досягають повного розвитку до осені — до початку гону. У цей період самець часто тре рогами об стовбури молодих дерев і здирає з них оксамитовий покрив. Роги для самця не проста прикраса це зброя, за допомогою якої він прагне здобути перемогу над своїм суперником. Після закінчення гону, що буває десь у середині грудня, роги в оленя відпадають, спочатку один, потім другий.

олень білохвостий