Блощиця (Сіmех lectularius)

Була відома ще за стародавніх часів. Характерною ознакою її є відсутність крил, тричленистий хоботок і схильність живитися кров’ю тварин. Тіло її плоске, завдовжки 4 мм, червонувато-бурого кольору. Навесні і влітку самка кілька разів відкладає яєчка, відразу штук по 50, у різні щілини, під шпалери або просто у тріщини стіни.

Те покоління, яке виводиться пізно восени, зазвичай не переживає зими, але блощиці, що цілком зміцніли, можуть зносити навіть дуже сильні холоди. При всій своїй ненажерливості блощиці дуже довго можуть голодувати. Так один натураліст посадив самку блощиці в коробочку, і коли відкрив її за 6 місяців, то побачив, що вона не тільки жива, а й народила численне потомство, хоча всі вони були дуже худі і майже зовсім прозорі.

Надзвичайна витривалість і живучість блощиць, разом із вражаючою їхньою плодючістю, робить їх дуже неприємними паразитами.

Хоч існує дуже багато засобів для виведення блощиць, але всі вони малоефективні, оскільки достатньо зберегтися лише одній самиці, щоб розвелося нове покоління, незважаючи на всі вжиті заходи. Тому винищувати цих паразитів потрібно постійно. Дотепер ще не з’ясовано, звідки блощиці з’явилися в Європі, але більшість учених припускає, що вони родом з Індії.