Свиня китицевуха (Potamochoerus porcus)
Завбільшки така сама, як і кабан, доросла свиня досягає 55—60 см висоти в зашийку і 1,5—1,6 м завдовжки, включаючи хвіст завдовжки 25 см. Шкіра вкрита тонкою і м’якою, густою і щільно прилеглою щетиною, яка дещо довша з боків голови, на нижній щелепі і на нижній частині шиї, на спині вона утворює коротку й обрідну гриву, під очима пасма, на щоках густі бакенбарди, а на кінчику майже голого хвоста щетина розростається в густу китицю. Переважний колір загривка, спини і боків прекрасний яскравий червонувато-бурий із жовтим відливом або темний червонувато-жовтий; лоб, тім’я і вуха, а також кінцівки чорні; грива, краї вух, смуга під очима і бакенбарди білі або жовтувато-білі. Морда сірувата, а нижні частини тіла сіруваті або майже біло-сірі. Дитинчата так само смугасті, мають красиве забарвлення. Батьківщина цих тварин — Західна Африка, хоча Бем згадує, що бачив їх і в Східній Африці.
Про китицевухих свиней Пехуель-Леше говорить:
«Це дуже жваві та рухливі істоти; судячи зі слідів, вони живуть великими стадами, головним чином у вологих лісах, проте трапляються іноді і в горах. Натрапивши на них у лісовій гущавині, чуєш їхнє хрокання, однак частіше вони само-вдоволено добродушно рохкають. Налякані, рідко тікають навпростець, здіймаючи шум, навпаки, намагаючись бути непоміченими, ховаються потихеньку».
Китицевуха свиня важить 60—90 кг, у загривку може досягати майже 80 см, незважаючи на дуже короткі кінцівки. Назву дістала завдяки пасмам білої шерсті на вухах. Ікла самця розвинені досить слабо, верхні — 7,5 см, нижні — 19 см завдовжки. В природних умовах китицевухі свині живуть групами від 4—20 до 100 особин. Це нічні тварини, вдень вони відпочивають у норах, які риють самі.
