Ящірки зелені, або сірі (Lacerta viridis)

Належать до родини Справжні ящірки (Lacertidae). їхнє тіло рівномірно закруглене з боків, дуже витягнуте і закінчується довгим крихкотілим хвостом. Кінцівки добре розвинені, мають п’ять пальців, забезпечених невеликими кігтями. Повіки добре розвинені та вільно рухомі. Зовнішній покрив складають щільно зрощені щитки або луски; на голові щитки мають багатокутну форму, на череві — чотирикутну і довгасту, а на спині та боках луски дрібні та зернисті. Зуби — конічні, прямі, на кінці злегка загнуті та забезпечені двома або трьома вістрями. Язик плоский; роздвоєний і закінчується двома вістрями.

Коли ящірки гріються на сонці, то вибирають такі місця, де найбільше зосереджується тепло. Чим яскравіше світить сонце, тим жвавішими і бадьорішими робляться ящірки, опівдні набагато більше, ніж уранці або ввечері.

Зір і слух вони мають тонкі, добре розвинений також дотик, органом якого є язик, хоча ним вони розпізнають і смак. Пожива ящірок майже винятково тваринна, лише небагато видів живляться рослинами, проте й та більшість лише упереміж із тваринами різного роду, і притому гребують мертвими тваринами. Часто вони переслідують комах, дощових черв’яків, дрібних земляних равликів. Здобич свою поглинають живцем або спершу вбивають.

Навесні самка відкладає, зазвичай у нічний час, від 6 до 12 яєць завбільшки з біб, зариваючи їх злегка в пісок, між камінням чи сміттям або ж поміщує їх у купку моху. Тут яйця розвиваються самі собою, і в середині літа з них вилуплюються дитинчата. Линька відбувається протягом літа декілька разів, тим частіше, чим багатше живлення. Стара шкіра відділяється клаптиками, і для її видалення тварина треться об каміння або пролазить у дуже вузьку щілину.

Маленькі нешкідливі ящірки мають безліч ворогів. Майже всі хижі тварини, птахи і плазуни безупинно загрожують їм.