Членистоногі (Arthropoda)
У всіх хребетних тварин основою тіла є твердий кістяний або хрящовий скелет, який служить опорою всім м’яким частинам тіла, але сам завжди прихований усередині. Зовсім іншу будову тіла мають членистоногі. У них зовнішні покриви, сполучені з м’язами, утворюють зовнішню опору тіла різного роду і будови, а всередині розташовані м’які частини і ніжніші органи. Членики, на які розпадається зовнішній покрив, сполучені між собою рухомо, за допомогою тоненької, еластичної шкірки, що надає всьому тілу рухливості. Групуючись між собою, членики складають окремі частини тіла, яких зазвичай буває три, іноді дві: голова, груди і черевце; в інших зливаються два перших, утворюючи головогруди і черевце, нарешті, у деяких зливаються два останні відділи: груди і черевце.
Членистоногі — представники найбільшого типу тварин Arthropoda, що включає декілька мільйонів видів. У них є щільний сегментований покрив, або екзоскелет, який створює водонепроникну кутикулу у комах і павуків або товстий панцир у крабів, і членисті кінцівки (зазвичай одна пара на сегмент), що використовуються для плавання, пересування або ловлення здобичі.
Від зовнішнього твердого панцира відходять усередину тіла відростки різного розміру і форми, які служать для прикріплення м’язів і органів, тобто відіграють таку ж саму роль, як кістки скелета хребетних.
Зовнішній шкірний скелет відділяється розташованим нижче шаром тіла, який називається гіподермою, або хітиновиробним шаром, а сама речовина, яку виділяє цей шар, називається хітином, який лише трохи відрізняється від рогової речовини, що трапляється у вищих тварин.
Окрім почленованого тіла у всього типу тварин помічається ще членистість кінцівок і всіх придатків тіла: тому тварини цього типу називаються членистоногими (Arthropoda).
За внутрішньою будовою членистоногі відрізняються від хребетних істотніше, ніж за зовнішнім виглядом. У хребетних тварин нервова система, що складається завжди з двох відділів — спинного і головного мозку, розташована зверху головної осі скелета зі спинного боку, а на черевному боці, нижче від осі скелета, розташоване у них серце і травні органи. У членистоногих навпаки: на місці центральної нервової системи хребетних розташована центральна кровоносна судина, а на черевній частині поміщаються нервові вузли — ганглії, сполучені між собою перемичками, утворюючи так званий черевний нервовий ланцюжок.
З органів чуття у членистоногих найбільш розвинені дотик і зір.
Дихальні органи у членистоногих мають особливу будову: іноді в газообміні бере участь уся поверхня тіла, але здебільшого для цього є спеціальні пристосування у вигляді цілої мережі дуже розгалужених трубочок, врослих із поверхні всередину тіла, це — трахеї, які сполучаються із зовнішнім повітрям попарно розташованими дихальцями, або стигмами. Утім, у раків зовнішні або внутрішні придатки тіла, які служать для дихання, через схожість з аналогічними органами інших тварин називаються зябрами.
Серед безлічі класів, об'єднаних у тип Членистоногі, найістотніші чотири: Павукоподібні (Arachnida), Ракоподібні (Crustacea), Багатоніжки (Муriapoda) і Комахи (Insecta). Близько 90 % усіх видів членистоногих — комахи. Кількість видів членистоногих у 3 рази більша, ніж інших тварин разом узятих.
Крім того, для величезної більшості членистоногих характерно, що зародок з’являється з яйця в малорозвиненому стані (у стадії личинки) і стає схожим на дорослих тільки після цілої низки перетворень, обумовлених багаторазовим скиданням хітинового покриву; цей процес називається линькою.
