Тарпан (Equus caballus)

Родина Конячі, має всі якості справжніх диких тварин. Тарпан маленький на зріст, у нього тонкі, але сильні ноги з довгими бабками, досить довга і тонка шия, відносно товста горбоноса голова, загострені, спрямовані вперед вуха і маленькі, жваві, зі злим вогником очі; шерсть густа, коротка, хвиляста, на задній частині її можна назвати майже кучерявою; узимку ж вона стає жорсткою, міцною і довгою, особливо на підборідді, де вона утворює щось на зразок бороди; грива коротка, густа, скуйовджена і кучерява, хвіст середньої довжини. Улітку в забарвленні переважає рівномірний чорно-бурий, жовтувато-бурий або брудно-жовтий колір; узимку волосся стає світлішим, іноді навіть білим, а грива і хвіст рівномірно-темного кольору. Строкаті тарпани не трапляються ніколи, вороні — рідко.

Останні лісові тарпани були винищені у Східній Пруссії 1814 p., степові тарпани «протрималися» в Таврійських степах до 90-х років XIX ст., останній із них помер на кінному заводі 1918 р.

Тарпани завжди тримаються табунами, які можуть складатися з декількох сотень голів. Зазвичай великий табун розпадається на менші групи, схожі на родини; на чолі кожної з них стоїть жеребець. Ці стада займають широкі відкриті та підвищені степи і перекочовують із місця на місце, йдучи зазвичай проти вітру. Вони надзвичайно уважні та полохливі, озираються, високо піднявши голову, прислухаються, нашорошують вуха, роздувають ніздрі і майже завжди вчасно помічають небезпеку, яка загрожує їм. Жеребець — єдиний володар товариства. Він дбає про його безпеку, проте не терпить ніякого безладдя між своїми підлеглими. Молодих жеребців він проганяє, і, поки вони самі не зваблять або не завоюють собі кількох кобил, вони йдуть за великим табуном лише на певній відстані. Помітивши щось підозріле, жеребець починає пирхати і швидко рухати вухами, вибігає, високо піднявши голову, у певному напрямі, пронизливо ірже, якщо помічає якусь небезпеку, і тоді весь табун зривається з місця божевільним галопом. Іноді тварини зникають немов якими чарами: вони ховаються в якомусь яру і чекають, що буде. Хижих тварин хоробрі та войовничі жеребці не бояться. На вовків вони кидаються з іржанням і збивають їх додолу ударами копит передніх ніг.

Наразі тарпани повністю вимерли.