Сорока червонодзьоба блакитна (Urocissa erythrorhyncha)

Належить до родини Воронові. Загальна її довжина 53 см, крила завдовжки (9, а хвіст — 42 см. Голова, шия і груди чисто-чорного кольору, за винятком білої поздовжньої смуги, що йде по верхній частині голови і по спині та поступово переходить у синій колір; спина і плечі світлого кобальтово-синього кольору; верхні покривні пера хвоста такого ж самого кольору, тільки на кінцях із широкими чорними краями. Нижня частина тіла, починаючи з грудей, біла з червонувато-попелястим відливом; крила блискучі кобальтово-сині, але внутрішні борідки махових пер чорні; всі пера мають білі кінчики; рульові пера сині; середні з них з білими кінцями; решта пер білі і чорні. Очі червоно-бурого кольору; дзьоб коралово-червоний; кінцівки блідо-червоного кольору.

Червонодзьоба блакитна сорока поширена в західній частині Гімалайських гір, а на сході її заміняє інший, споріднений їй вид. Вона живе тут у чагарниках, але тримається частіше на землі, де й здобуває свою поживу. Її політ схожий на політ нашої сороки; він зовсім прямий і супроводжується постійними помахами крил, причому хвіст тримається горизонтально. Якщо сидить на гілці, сорока випрямляється і часто махає хвостом.
Гніздо своє блакитна сорока влаштовує на деревах, іноді дуже низько над землею, а іноді на значній висоті. Воно являє собою досить неміцно сплетену споруду, що складається з лозин, вистелену всередині кореневими мичками. Одна кладка складається з 3—5 яєць; забарвлення їхнє матово-зеленкувато-сіре з великими бурими плямами, які на широкому краї яйця зливаються у віночок.