Смугач малий (Balaenoptera acutorostrata)
Належить до родини Смугачі. Це найменший із беззубих китів, довжина якого рідко перевищує 10 м. Скаммон зміряв самку цього виду, довжина якої дорівнювала 8,2 м, довжина ласта 1,25 м, ширина ласта 35 см і ширина хвостового плавця 2,3 м. Тулуб у нього дуже стрункий і трохи нагадує формою щуку. Спинна лінія лише трохи опукла, за винятком підвищення біля дихалець і спинного плавця. Черевна лінія утворює більш загнуту дугу. Голова дуже звужена біля морди; ротовий отвір досить великий і розташований дещо навскіс спереду назад; маленькі очі сидять трохи ззаду і вище за куточки щелепи; дуже маленьке вухо лежить одразу ж за оком. Дихальця, які утворюють дві щілини, спереду розширені й знаходяться посередині голови перед і між очима. Ласти розташовані майже посередині найтовщої частини тіла в кінці першої третини довжини тулуба. Вони довгі й гострі, спереду майже прямі, а ззаду, починаючи від дуже тонкого зчленування, трохи увігнуті. Спинний плавець, заввишки близько 25 см, нахилений назад і має вигляд товстого серпа; хвостовий плавець досить довгий і має виїмку, кіль на хвості плоский. Зверху шкіра малого смугача зовсім гладка, а на черевному боці є багато, до 60—70, паралельних вузьких і мілких борозенок, які розташовані дуже близько одна до одної. Починаються вони біля нижньої щелепи і йдуть майже по всій черевній поверхні. Верхня частина тіла темно-сірого, майже чорного шиферного кольору, черево червонувато-білого кольору, ласти зверху темні, знизу білі, як черево, і мають посередині білу поперечну смугу. У деяких особин є декілька щетин на кінці верхньої та нижньої щелеп, але часто їх не буває.
Зона поширення малого смугача простягається на всі моря, розташовані довкола Північного полюса. Взимку кит переселяється на південь і тоді з’являється як біля європейських, так і біля американських і східноазійських берегів; на Скандинавському півострові його можна побачити біля західних берегів, але біля Нордкапа він не водиться. Дорогою він зупиняється в місцях, багатих на корм; іноді залишається ціле літо біля норвезьких берегів, входить в затоки і навіть у гирла великих річок, а навесні повертається знову на північ.
Своїми рухами він дуже схожий на великого смугача. Звичайно живе поодинці, іноді парами і лише зрідка великими групами; пливе майже завжди близько від поверхні води, час від часу пірнає, а іноді грається на воді, як інші кити. Коли він з’являється на поверхні, щоб вдихнути, то швидко і безшумно викидає тонкі невисокі фонтани, подібно до того, як це роблять молоді фінвали (див. Смугач справжній). Він вдихає повітря кілька разів, а потім пірнає на тривалий час. У полярних морях тримається поблизу крижаних полів, часто пропливає під ними великі простори і з’являється тільки в якій-небудь ополонці або тріщині, щоб подихати. Живиться, як і всі його родичі, головним чином маленькою і середніх розмірів рибою, можливо, також головоногими молюсками і переслідує здобич з таким захватом, що під час полювання потрапляє на зовсім мілкі місця, звідки назад вибратися не може, і там гине. Припускають, що вагітність самки триває 11 — 12 місяців, новонароджене дитинча досягає 2,5 м завдовжки. Скаммон знайшов у жовтні в дослідженій ним самці майже доношений зародок, який був завдовжки не більше 2 м.
Біля берегів Америки на малого смугача не полюють, принаймні регулярно; біля північних і західних берегів Європи ловлять його тільки тоді, коли він підходить дуже близько до берега.