Лелека білий (Ciconia ciconia)
Окрім чорних крил і найдовших покривних пер, колір його оперення бруднуватий білий. Лелека поширений по всій Європі, за винятком найпівнічніших країн, а під час зимових перельотів пролітає всю Африку й Індію. У Західній Європі лелеки з’являються вже наприкінці лютого — на початку квітня. Для заселення вони вибирають рівнини, багаті на воду, переважно з болотами і трясовиною. Хоча багато лелек і оселяються подалі від людського житла, в лісах, однак велика їх частина гніздиться на подвір’ях селянських садиб і часто на дахах будинків.
«Лелека вміє, — говорить Науман, — пристосовуватися до людей. Лелека-новачок, щойно прибувши в незнайому місцевість, перші дні свого перебування боязкий і обережний, та варто йому помітити встановлене ким-небудь на дах або на верхівку дерева колесо, яке звичайно служить основою його гнізда, як негайно вирішує, що цим йому виражають запрошення — і весь страх його разом зникає; декілька днів потому він стає такий довірливий, що дозволяє себе роздивлятися зовсім близько».
Їжею лелекам служать усілякі тварини. Це хижі птахи в повному розумінні цього слова. Мабуть, лелеки віддають перевагу земноводним, комахам і дощовим черв’якам. Під час своїх прогулянок вони найчастіше натрапляють на жаб, мишей і комах, які й складають основну здобич; але вони вбивають також ящірок, вужів і навіть отруйних змій. Отруйні гадюки для них — ласа страва. Лелека краде яйця всіх птахів, що влаштовують свої гнізда на землі, безсоромно знищує молодих пташенят і іноді приносить своїм дитинчатам цілі гнізда разом з їхнім вмістом. Крім того, лелека нападає на бджіл, тому пасічники вважають його своїм небезпечним ворогом.
Одного разу влаштоване гніздо використовується щорічно. Відомо, що деякі гнізда понад сто років поспіль бувають заселені лелеками. Якщо парі не перешкодити, вона негайно ж після прильоту береться за лагодження старого гнізда; завдяки цьому воно щорічно стає дедалі вищим і важчим. Така «споруда» не дуже міцна, основою їй служать дрючки і гілки з палець завтовшки, а також грудки землі і шматки дерну; другий шар складають більш тонкі гілки, стебла тростини і листя очерету; внутрішня частина вистилається пучками трави, перегноєм, соломою, ганчір’ям і перами. В середині або в кінці квітня самка відкладає своє перше яйце, і за ним, декілька днів потому, — ще три або чотири. Насиджують яйця і самка і самець по черзі. Пташенят вигодовують різноманітними личинками і комахами, черв’яками, п’явками; пізніше їх починають годувати грубішою їжею; воду лелеки приносять пташенятам в своєму волі і потім її випльовують.
У кінці липня лелеки вирушають у путь. Зграя весь час поповнюється і може досягати 2—5 тисяч.