Ворона чорна (Corvus соrоnе)
Справді має чорний колір із фіолетовим або пурпуровим вилиском; райдужна оболонка ока бурого кольору; у молодих ворон оперення матово-чорне, а очі сірі. У сірої ворони (Corvus сотіх), навпаки, тільки голова, передня частина шиї, крила і хвіст чорні, решта оперення світло-попелясто-сіра або ж, як у молодих, брудно-по-пелясто-еіра. Довжина тіла обох видів дорівнює 47—50 см, розмах крил 100—104, довжина крил 30, довжина хвоста 20 см. Водяться обидва види в Європі й Азії, але сіра ворона більше поширена, ніж її родичка.
Мій батько, який описав воронакраще, ніж будь-хто, розповідає про нього таке: «Великий ворон звичайно живе парами; якщо чуєш одного ворона, то варто тільки подивитися довкруги, щоб побачити другого недалеко від першого. Політ його дуже красивий; під час швидкого польоту він мчить майже по прямій лінії, дуже ляскаючи крилами; часто він довго ширяє, описуючи красиві кола; взагалі його політ швидше схожий на політ хижого птаха, ніж на політ інших ворон. По землі він ходить із смішною поважністю; сидячи на гілці, тримається або горизонтально, або абсолютно прямо. З іншими видами ворон великий ворон живе дуже недружньо».
Способом життя сіра і чорна ворони майже нічим не відрізняються одна від одної. Обидва види осілі, рідше кочівні птахи, які живуть попарно або об’єднавшись у велику зграю. Гаї на полях є їхнім улюбленим місцеперебуванням; але вони не уникають і великих лісів і поселяються навіть по сусідству з людиною, якщо відчувають себе в безпеці. Зір, слух і нюх — добре розвинені, а розумовими здібностями ворони небагато чим поступаються великому ворону.
Наприкінці березня або на початку квітня ворони будують гніздо, схоже на гніздо великого ворона, але менше за розмірами. Самка кладе 3—5 зеленуватих з цятками яєць і починає їх насиджувати. Обоє батьків доглядають пташенят, годують їх і захищають від небезпеки. Ворогами ворон є лисиця, лісова куниця, кречет, яструб і пугач; крім того, вони потерпають від різноманітних паразитів, що гніздяться в їхньому оперенні.