Перегузня (Vormela peregusna)

У Південно-Східній Європі, а звідти на північ, проникаючи аж до Польщі, поряд з тхором трапляється і споріднена йому перегузня. Загальна довжина її тіла досягає 50 см, з яких 16 см припадає на хвіст. Коротковолоса і жорстка шерсть на спині та з боків бура, усіяна безладно розташованими жовтими плямами. На голові, нижній частині тулуба і ногах із внутрішнього боку — чорна; в ділянці горла є іржаво-червоні плями; губи і смуга, що прямує від очей догори через тім’я, білі; вуха біля основи чорнувато-бурі, а їхні кінчики іржаво-білі; забарвлення ж порівняно довгого хвоста біля основи буре і жовтувате, в середині блідо-жовтувате, а на кінці чорне. Способом свого життя, яке детально описав Хуттон, перегузня цілком схожа на інших тхорів. М’ясо перегузні не придатне для вживання, ним гребують навіть собаки.

Перегузня — хижий ссавець з родини Куницеві. Довжина її тіла досягає 26—35 см, хвоста 11—20 см. Забарвлення строкате — на жовтому тлі руді або бурі плями. Поширена в Південно-Східній Європі та Азії, переважно в степах, напівпустелях і пустелях.

Перегузня поширена в степах і лісостепах Південного Сходу Європи, Близького Сходу, Південної Росії та Центральної Азії. Довжина її тіла 29—38 см, дуже пухнастого хвоста — 15—22 см, вага 400—700 г. Перегузня відрізняється від тхора анатомічно і тому виділена в особливий рід.