Зяблик (Fringilla coelebs)

Відмітними ознаками зябликів є: струнка будова тіла, конічний дзьоб, слабкі пальці з тонкими, гострими кігтями і довгі крила. Спинка зелена, горло і воло іржаво-бурого кольору, а на крилах переважає чорний колір. За винятком Далекої Півночі, зяблик у Європі являє собою звичне явище; крім того, він населяє деякі частини Азії.

Зяблик (Fringilla coelebs) завдовжки до 15 см. Його легко впізнати за подвійними білими смужками на крилі і за білою облямівкою на хвості. Живе в Європі і в Західній Азії. На півночі зяблик — перелітний.

Звичайний зяблик населяє хвойні і листяні ліси, чагарники, сади й уникає тільки болотистих та вологих місцевостей. Парочки живуть близько одна від одної, і кожна з них ревно оберігає вибрану ділянку від вторгнення сторонніх прибульців свого виду. На початку вересня птахи, підготовлені до перельоту, збираються в дуже великі зграї і до кінця жовтня вже залишають наші краї, щоб провести зиму в Південній Європі та Північній Африці.

Гнізда свої зяблики будують дуже майстерно, надаючи їм форми кулі, обрізаної зверху; їхні товсті стінки складаються із зеленого моху, корінців і трави. Пташенят вигодовують обидва батьки виключно комахами; після вильоту з гнізда молоді пташки все ще потребують батьківського піклування.

Зяблик — бадьорий, жвавий, розумний, але водночас запальний і задерикуватий птах.