Mатамата (Chelus fimbriatus)

Невелика черепаха (38 см) з роду Бахромчасті (Chelus) родини Змієшиї черепахи. Тварина ця має дуже дивний вигляд: спинний панцир складається з трьох поздовжніх рядів лусок пірамідальної форми, шия довга, широка, сплюснута, усаджена великою кількістю гіллястих відростків; голова дуже сплощена, трикутна, верхня щелепа вкрита невеликим роговим дзьобом, а ніс витягнутий у довгий хобот. Зверху матамата каштаново-бура, а нижня частина має зеленкувато-жовте забарвлення. Живе ця тварина в Гвіані та в північній частині Бразилії.

Матамата добре маскується на дні серед корчів і рослин і, гойдаючись, привертає риб, жаб, пуголовків. Тоді матамата раптово роззявляє широку пащу. Вода з шумом спрямовується в глотку черепахи і засмоктує здобич. Спосіб життя у матамати, мабуть, нічний.

«Звичайно вона лежить у воді біля самого берега, — говорить Шомбург, — до половини зарившись у пісок або мул, так що вода трохи покриває її спину, і нерухомо терпляче підстерігає здобич. Живиться вона маленькими рибками і жабами; якщо вдасться підстерегти, то хапає і дрібних пташок».

Матамата, бахромчаста черепаха — крупний вид змієшиїх черепах, довжина панцира яких досягає 40 см. Поширена в північній частині Південної Америки і на Тринідаді. У неї дуже своєрідний вигляд — сплощена голова з бахромчастою шкірою, крихітні очі, видовжений ніс, широкий рот і грубий панцир. їсть вона, різко відкриваючи рота і витягаючи шию; при цьому створюється струмінь води, спрямований всередину, з ним до рота потрапляє риба.