Голотурії (Holothuroidea)
Тіло їхнє видовжене, як у черв’яка, і закінчується великим ротом, оточеним віночком щупалець; амбулокральні ніжки розташовані рядами, в тілі є вапняні голки, пластинки та інші утворення. Щупальця складаються з головного стовбура, що поступово стоншується, на якому по спіральній лінії розташовані бічні другорядні відростки, а на них є ще розгалуження 3-го і 4-го порядку. Таких щупалець у голотурії 10, але два з них трохи менші і не такі розгалужені. Спосіб живлення голотурій дуже оригінальний: вона засовує свої щупальця в рот і повільно витягає їх звідти, немов висмоктуючи, причому щільно притискає їх до ротового отвору одним з двох недорозвинених щупалець. У морі голотурія тримається на скелях, повзає по камінню за допомогою своїх ніжок і, вибравши собі місце, міцно усаджується на ньому.
Голотурії, морські огірки, — червоподібні, шкірясті створіння, які иалежать до класу Holothuroidea, типу Голошкірі. їхній внутрішній скелет зредукований до дрібних вапняних включень (спікул), а амбулокральні ніжки концентруються навколо рота (для живлення) або розташовуються рядами (для пересування). Більшість живе в розколинах або заглибленнях. У разі небезпеки викидають переплетені ґумоподібні тяжі або навіть власні шлунки. У деяких країнах цих тварин сушать і вживають у їжу під назвою «трепанги». Більшість звичайних видів досягає завдовжки 10—30 см, але окремі види з Тихого океану можуть досягати завдовжки 1 м і в діаметрі — 60 см.
Голотурії водяться звичайно на невеликій глибині, 6—9 метрів, на дні, вкритому кораловим піском; на мулистому дні вони не водяться. Якщо під час відпливу вона опиниться зовні води, то щільно закупорює рот своїми щупальцями і в такому стані може перебувати декілька годин. Ліниво і повільно повзе вона по каменю і починає трохи вивертати назовні свій рот, причому щупальцями набирає туди, мабуть, чого завгодно: дрібних камінчиків, мулу, уламків черепашок; серед цієї грубої їжі, якою наповнюється об’ємистий кишечник, звичайно, трапляється і дещо їстівне. Якщо тварину схопити рукою, вона миттю судомно зіщулюється, і всі її нутрощі викидаються, так що вся рука виявляється облитою клейкою смердючою рідиною вмісту кишечника, яка до того ж важко відмивається.
Легені складаються з двох розгалужених порожнин, з’єднаних із клоакою; голотурія накачує в ці порожнини воду і потім викидає її струменем; у цьому й полягає процес дихання легенями, які правильніше було б назвати внутрішніми зябрами. Разом із водою в легені дуже часто потрапляють паразити: різні рибки, які часто проїдають собі шлях в порожнину тіла голотурії і тут поселяються, живлячись соками і тілом свого господаря. Окрім риб, в голотуріях часто паразитують ракоподібні та черви.
З деяких голотурій готують відому китайську страву трепанг.
