Орел-могильник (Aquila heliaca)

Значно менший від беркута: довжина його тіла досягає тільки 80—86 см, розмах крил 1,9—2,2 м, довжина крила 60—63, хвоста 27—29 см; таким чином, самка цього виду не досягає розмірів самця беркута. Зона поширення могильника дуже велика, вона простягається від Угорщини до Китаю. Цього орла правильніше назвати степовим птахом, хоча він не уникає лісів на рівнинах і в невисоких горах. Як у Європі, так і в Азії він з настанням зими залишає своє місцеперебування, як і інші перелітні птахи, і знову з’являється лише тоді, коли земля звільниться від снігу, рідко раніше останніх чисел березня. Місцевість, у якій могильник живе під час виведення пташенят, може бути набагато різноманітнішою, ніж у беркута. У степу він селиться, головним чином, у тих місцях, де є ховрахи. Могильник полює на всяку дичину, що відповідає його розмірам.

Могильник — хижий птах з родини Яструбині. Довжина тіла близько 80 см, розмах крил близько 2 м. Поширений в Євразії та Північно-Західній Африці. Живе в лісах, горах, степах.

Велике гніздо могильника, схоже в головних рисах на гніздо беркута, влаштовується на деревах усюди, де вони є, байдуже, високі вони чи ні, в степу, навпаки, на землі, а в горах — у нішах або на карнизі стрімкої скелі. Імовірно, кожна пара могильників щорічно виводить пташенят в одному і тому самому гнізді, принаймні поки її не турбувати. Помічають, що пара займає гніздо негайно після повернення навесні і хоробро захищає його.