Рябчик (Tetrastes bonasia)

Належить до родини Тетеруки. Верхня частина тіла забарвлена в іржаво-сіруватий колір з білими плямами; на покривних перах крила помітні білі поздовжні смужки; махові пера сірувато-бурі, рульові — чорнуваті. Зона його поширення простирається від Піренеїв до Полярного кола і від Атлантичного до Тихого океану. Він віддає перевагу горам перед рівнинами, але і на горах живе постійно лише у певних місцях; великі площі змішаних лісів слід вважати його улюбленим місцеперебуванням; у суцільних хвойних лісах він живе рідко. Рябчик полюбляє ховатися і тому його важко помітити; лише зрідка вдається побачити, як він перебігає через галявини від куща до куща, а іноді на товстих гілках дерева. Якщо його злякати, він швидко злітає і ховається на землі в кущах; якщо його наздогнати на землі, він сідає на найближче дерево і звідти з цікавістю дивиться на порушника його спокою. Політ його мало відрізняється від польоту інших тетеруків, але він легший, повільніший і тихіший, ніж у звичайного тетерука. Самці та самки помітно різняться голосом: звуки самки набагато різноманітніші.

Рябчик мало піклується про гніздо. Самка відшукує собі непримітне місце під кущем або в траві, викопує поглиблення і тут кладе яйця. Знайти гніздо рябчика надзвичайно важко; місце для нього вибирається з надзвичайною обачністю, і самка при наближенні ворога не спурхує і не тікає, відводячи мисливця від гнізда, а тихо крадеться, часто прикривши заздалегідь яйця підстилкою.

М’ясо рябчика — найсмачніше з усіх курячих, що й послужило причиною нещадного винищування цього птаха.