Корсак, або лисиця степова (Vulpes corsac)

Належить до роду Лисиці. За розмірами корсак значно поступається нашій лисиці, оскільки тулуб його не перевищує завдовжки 55—60 см, а хвіст 35 см. За виглядом і характером він дуже схожий на свого родича і має коротший хвіст і округлі зіниці очей. Забарвлення густого хутра змінюється залежно від пори року, хоч і меншою мірою, ніж у вовка або лисиці. Знов відросла літня шерсть має рудувате забарвлення.

Корсак, ссавець роду Лисиці. Довжина тіла 50—60 см, хвоста 25—35 см. Мешкає у степах і напівпустелях Євразії, у Росії трапляється від Північного Кавказу до Забайкалля (зрідка у південно-західних регіонах України). У Північній Америці мешкає близький вид — американський корсак, один із підвидів якого занесений до Червоної книги Міжнародної спілки охорони природи й природних ресурсів.

Зона поширення корсака тягнеться від степів, що оточують Каспійське море, до Монголії. Він тримається виключно в степових місцевостях, а в лісах і горах його зовсім немає. Узимку він щороку у значній кількості йде з північних країв, а з настанням весни знову повертається туди. Постійного житла не має, оскільки не викопує власних нір, і в більшості випадків веде бродячий спосіб життя. Невибагливий і спить просто неба або ж у крайньому разі користується випадково знайденою норою байбака, спершу трохи її розширивши. У норах таких байбаків часто можна побачити двох або навіть декількох корсаків, які можуть співіснувати разом, на відміну від звичайної лисиці. Головну його поживу складають зайці і польові миші; крім того, він ловить птахів, ящірок і жаб і, ймовірно, великих комах, особливо сарану.

Статевої зрілості самки корсаківдосягають тільки на третьому році життя. Спаровування відбувається від січня до березня, вагітність триває 50—60 днів. У поносі буває від 2 до 11 щенят.

Заради м’якого, густого, теплого і красивого хутра на корсака полюють, особливо киргизи. Окрім пасток і силець, які ставлять перед виходом із нір, корсака цькують собаками, викурюючи його з нори.