Пінгвіни (Spheniscidae)

Родина птахів, які зовнішнім виглядом нагадують дельфінів і риб. Тулуб їхній посередині трохи товщає, внизу він найтовший, а зверху поступово загострюється. Голова невелика, дзьоб не більший за голову, прямий, сильний, з гострими краями; всі чотири пальці кінцівок обернуті вперед і з’єднані перетинкою; крила швидше схожі на плавці, оскільки їхні пера майже перетворені на луски. Оперення нагадує риб’ячу луску. Всі пінгвіни живуть у Південній півкулі, між тропіком Козерога і 80° південної широти, і проводять більшу частину життя у морі, відвідуючи сушу лише в період розмноження.

«Кількість пінгвінів, — розповідає Беннет, — які скупчуються на одному місці, неймовірна. Удень і вночі на суходіл виходить з моря до 30—40 тис. особин і стільки ж знову повертається в море. Ті, що на суші, шикуються, наче полк солдатів, не тільки рядами, а й за зростом: молоді — в одному місці, ті, що линяють, — у другому, самки, котрі насиджують яйця, — у третьому, а самці — у четвертому».

Найвідоміший вид цієї родини — імператорський пінгвін (Aptenodytes forsteri). Верхня частина його тіла сіра, смугаста; нижня частина, окрім жовтуватих грудей, — біла. Поширений цей пінгвін, починаючи з Патагонії, скрізь у межах Південного океану.

Інший представник родини — золотоволосий пінгвін (Eudyptes chrysoсоmе). Його голова, шия, спина і крила — чорні; пера, що утворюють чубок, — жовтуваті, черево — біле. Він поширений майже в тих самих країнах, що й імператорський пінгвін, тобто в більшій частині Південного океану.

Будова тіла цих птахів пристосована до життя у морі і в цьому середовищі вони рухаються з неповторною спритністю. Для цього користуються тільки своїми короткими крилами і плавають так швидко і вміло, що легко долають хвилі бурхливого моря, пірнають і випливають на поверхню води навіть у найсильнішу бурю. Зате на суші вони рухаються незграбно, повільно перевалюючись з ноги на ногу. Плавають і пірнають пінгвіни для того, щоб спіймати здобич — різних риб, ракоподібних і м’якотілих.

Значну частину року пінгвіни присвячують розмноженню. У певний час вони з’являються на старих гніздів’ях у великій кількості.

Для кладки яєць деякі види викопують в землі неглибокі ямки, інші — короткі нірки. Яйце насиджують поперемінно обидва батьки, які гострозоро стежать за ним, оскільки пінгвіни мають звичай красти один у одного яйця. Пташенята вилуплюються в шерстистому пушку і швидко зростають під дбайливим наглядом самки.

Головним ворогом пінгвінів є людина, яка переслідує їх через м’ясо і ворвань, частково через шкуру, а також морські косатки.