Сапсан (Falco peregrinus)

Належить до родини Соколині, відрізняється від інших ловецьких соколів меншими розмірами, коротшим і загнутим дзьобом і коротшим хвостом. Уся верхня частина тіла світлого аспідно-сірого кольору з темними трикутними плямами, нижня частина грудей і черево глинисто-жовті з темними смугами; махові пера аспідно-чорні і також вкриті плямами.

Сапсан цілком заслуговує на свою латинську назву (peregrinus — «мандрівний»), оскільки літає майже по всьому світу. Під час свого перельоту він відвідує всі північні країни Європи, Азії й Америки, пролітає всю Європу до найпівденніших регіонів і досягає Центральної Африки. Він водиться в безмежних лісах, переважно таких, посеред яких височіють високі скелі; але він не уникає і селищ, і мені неодноразово доводилося бачити сапсана на церковних баштах Берліна. Живиться він, мабуть, виключно птахами. Якщо сапсан зловить якогось птаха, то душить або заколює його кігтями звичайно ще в повітрі; але з дуже важкими птахами, яких понести йому не під силу, він розправляється на землі.

Сапсан — вид великого сокола (Falco peregrinus), включає близько 19 підвидів, поширених по всьому світу. Характеризується швидким польотом зі зміною напрямку і ефектним полюванням на птахів на льоту, за що їх цінують любителі соколиного полювання.
У північних країнах Європи сапсан — перелітний птах. Гнізда влаштовує, обмежуючись простою підстилкою на прямовисних скелях, на руїнах старовинних замків, у лісистій місцевості та на деревах. Часто використовує чужі гнізда відповідних розмірів.
Нині сапсанів виділили у два види: Falco peregrinus (сапсан) і Falco pelegrinoides (шахин).

У наших країнах сапсан гніздиться в тріщинах стрімких скель, до яких завжди важко дістатися; іноді він будує гніздо і на високих деревах. Але звичайно користується гніздами інших хижих птахів, починаючи від орлана і закінчуючи шулікою. У травні або червні самка кладе в гніздо 3—4 яйця.