Носороги, родина (Rhinocerotidae)
Належить до ряду Непарнокопиті. Носороги — незграбні тварини досить великих розмірів. Шия коротка; вкритий товстою шкірою тулуб майже зовсім або тільки частково голий; хвіст короткий; на ступнях оцупкуватих, але досить струнких ніг ззаду і спереду по три пальці, що закінчуються копитами. Голова вузька і довга, лицьова частина надзвичайно подовжена і витягнута вперед. Черепні кістки, навпаки, сильно сплюснуті в задній частині, так що лоб дуже круто опускається вниз, і між ним і високо піднесеними носовими кістками утворюється щось на зразок сідла, поглибленого в середині і піднесеного по краях. Щелепа широка, отвір рота нерозмірно малий, верхня губа витягнута в середині у вигляді вузького хоботоподібного відростка; нижня губа спереду заокруглена або наче обрубана; яйцеподібні довгасті ніздрі, що мають ззаду вигляд щілини, розташовані майже горизонтально і відокремлені одна від одної великим проміжком; очі дуже малі; довгасті зіниці стоять упоперек очного яблука; верхні повіки мають густі, але короткі вії. Вуха мають звичайну форму і досить великі; зовнішні краї їхні заокруглені, а внутрішні до половини загорнені всередину. Коротка, завжди зморшкувата шия набагато товща за голову і непомітно переходить в масивний тулуб, загривок дещо вищий за крижі. Короткий хвіст або сильно сплюснутий з боків і скрізь однакової ширини, або має конусоподібну форму. Ноги носорогів мають дуже товсті і широкі плечові і стегнові частини і набагато тонші передпліччя і гомілки; п’ясті і ступні ще тонші. Ступні м’ясисті, підошви мають заокруглено-яйцеподібну форму. З трьох копит середнє удвічі ширше за бічні. Дуже товста шкіра в більшості видів утворює роговий панцир; вона або щільно прилягає до тіла, за винятком небагатьох ділянок, де утворюються неглибокі складки, або розділяється на безліч щитків, відокремлених один від одного глибокими складками; щитки ці рухомі завдяки тому, що більш тонка і гнучка шкіра внутрішніх борозенок цих складок дає можливість зсувати щитки один на один.
Носороги (Rhinocerotidae) — родина ссавців ряду Непарнокопиті. Великі тварини з кремезною статурою і короткими ногами. Волосяний покрив дуже обрідний або взагалі відсутній (виняток становить суматранський носоріг). Па ногах по три пальці. Роги, що сидять на носових і лобових кістках, є шаруватими утвореннями, схожими структурою на рогові частини копит.
Усі види включені в списки Міжнародної Червоної книги.
Очі і частина морди оточені глибокими зморшками, що сприяють підняттю і опусканню повік і надають дивної гнучкості незграбним, але відносно рухомим губам. Шкіра вкрита меншими борозенками, які створюють помітний малюнок; все це разом додає щиткам своєрідного, досить витонченого вигляду. Більш-менш довге волосся облямовує вуха і знаходиться ще на кінці хвоста, утворюючи широку плоску китицю. Крім того, у деяких видів на спині стирчать негусті щетинисті пучки волосся. Роги носорогів є нашкірними утворами і складаються з паралельних, надзвичайно тонких, круглих або кутастих порожнистих волокон рогової речовини; лежать вони широкою круглою основою на товстій шкірі, що вкриває всю лицьову частину голови. Нерідко в окремих екземплярів, крім того, шкіра на деяких місцях голови вкрита роговими наростами декілька сантиметрів заввишки. Скелет носорога складається з масивних і широких кісток. Череп дуже довгий і низький; лобові кістки займають третину або чверть довжини всього черепа і з’єднуються безпосередньо з широкими, міцними носовими кістками, які утворюють склепіння над носовою западиною і іноді ще підтримуються середньою носовою перегородкою. Під тим місцем, де прикріпляється ріг, кістки ці нерівні, шорсткі, горбисті, і чим ріг більший, тим вони шорсткіші.
Шкіра верхньої губи дуже тонка і багата на судини і нерви, язик великий і чутливий, шлунок простий, довгастий. Очі надзвичайно малі.
Самки носорогів народжують одне (рідко двоє) дитинчат один раз у 2—3 роки. Тривалість вагітності близько півтора року.
Носороги, які зараз є тільки в східній і ефіопській частинах Африки, у давнину були поширені як у Південній Німеччині, Франції і Англії, так і в Росії, навіть у Сибіру.
З відомих нам дотепер вимерлих видів варто згадати про один, а саме про вовнистого носорога (Coelodonta antiquitatis), викопного носорога, оскільки від нього збереглися не тільки кістки, але й шматки шкіри з шерстю. У Північній Азії від Обі до Берінгової протоки немає жодної річки, шо протікає по рівній місцевості, в якій не знайшлися б кістки допотопних тварин: слонів, буйволів і носорогів. Відмітна ознака цієї тварини полягає в тому, що носова перегородка, яка в решти видів хрящова, у нього окостеніла, що зумовлено, ймовірно, непомірною довжиною носових кісток. Висушена його шкіра забарвлена у брудний жовтий колір, не утворює складок, не товста, на губах зерниста і густо вкрита сітчастими круглими порами. Хутро, що складається з жорстких остюків і м’якого підшерстка, пучкоподібно стирчить з цих пор; у всьому іншому цей вид схожий на сучасних носорогів. їжею йому служили, ймовірно, голки і молоді пагони сосон; утім, достовірно це невідомо.
