Дикобраз бразильський, або кюїй (Coendou insidiosus)
Належить до родини Американські дикобрази (Erethizontidae) ряду Гризуни. Тварина ця поширена по всій Бразилії та в країнах, що лежать на південь від Парагваю. Хоча вона тут скрізь відома, але ніде не живе у великій кількості. Для свого житла кюїй вибирає місця головним чином у високих лісах, але влаштовує його також і в місцях, порослих чагарником. Більшу частину року він живе один, до того ж завжди на деревах, по гілках яких він вправно пересувається. Протягом дня він відпочиває, згорнувшися клубком, сидячи в розгалуженні деревного сучка, вночі ж лазить довкола повільно і обережно, але дуже впевнено.
«Природа, — говорить Ганзель, — мабуть, побажала виявити до цієї тварини особливе благовоління, оскільки вона не задовольнилася тільки тим, щоб захистити її від ворогів знаряддям захисту, що в неї є, — вона його береже від хижих птахів. Бразилія рясніє багатьма хижими птахами, які живляться тими тваринами, що переважно лазять по деревах первісного лісу. Від цих хижих птахів дикобраз маскується, стаючи непомітним на тлі навколишньому середовища, на що до останнього часу не звертали уваги. А саме: весь його покрив рясніє довгою, тонкою сивою шерстю. Коли тварина, згорнувшись, сидить спокійно на гілках дерева, завдяки цій шерсті вона стає схожою па купу сірого моху, і навіть найпильніший мисливець часто проходить повз тварину, не помічаючи її, або іншим разом стріляє в яку-небудь купу моху, вважаючи, що то дикобраз».
Звичайно дикобраз тримається, зачепившися хвостом за гілку. Але і без цього міцно сидить на найтонших гілках, тому що його широкі лапи, увігнуті зсередини, дають йому можливість міцно триматися. Під час лазіння притискає свої м’ясисті широкі підошви до гілок, які й обхоплює м’якою долонею.
Пожива бразильського дикобраза складається головним чином з плодів, бруньок, листя і коріння, яке він підносить до рота передніми лапами.
Ренггер повідомляє, що особини обох статей цих звичайно самотніх тварин зближуються протягом зими і тоді якийсь час живуть парами. На початку жовтня самка народжує 1—2 дитинчат.
Дикобраз живе самотньо. Вдень він відпочиває в довгих низьких ходах, які сам вириває, вночі виходить і нишпорить у пошуках поживи. Вона складається з різноманітних рослин. Всі рухи його повільні та незграбні, хода ледача, обережна, біг нешвидкий. Ця тварина риє не настільки швидко, щоб врятуватися від спритного, моторного ворога. Взимку він залишається довше, ніж звичайно, в норі і спить там по декілька днів, але до справжньої зимівлі не схильний.