Зозуля жовтодзьоба (Coccyzus americanus)
Цей птах поширений у Сполучених Штатах від Канади до Флориди і від берегів Атлантичного до берегів Тихого океану. У південних частинах цієї зони ці зозулі, ймовірно, належать до кочівних птахів, а на півночі — до перелітних. Зграї, які утворюються під час мандрівок, далеко розтягуються, але окремі особини не мають між собою зв’язку, незважаючи на те, що один птах цього товариства летить за іншим.
Зозуля жовтодзьоба — птах, який лазить, а не бігає. У гіллі дерев вона рухається із спритністю синиці, а на землю спускається рідко, і коли вона починає стрибати, то робить це надзвичайно незграбно. Її політ швидкий і безшумний, але все-таки рідко тягнеться далеко, частіше ж уривається біля першого зручного дерева, оскільки цей птах, мабуть, почувається понад усе в безпеці серед густих верхівок дерев.
Пожива жовтодзьобої зозулі складається з комах і плодів, а саме: з метеликів, коників, волохатих гусениць, метеликів тощо, а восени — з різних ягід. Імовірно, небезпідставно підозрюють, що вона руйнує гнізда дрібніших пташок.
Спосіб розмноження являє щось дивне в тому розумінні, що цей птах усе-таки не може зовсім зректися своєї зозулячої вдачі і, принаймні іноді, кладе яйця до гнізд інших птахів. Ще примітно те, що самка негайно ж починає насиджувати яйця, як тільки вона їх знесла, і тому пташенята не вилуплюються одночасно. Гніздо складається з небагатьох сухих сучків і трави, досить просте, плоске, схоже на гніздо звичайних голубів і так само прикріплене на горизонтальній гілці, часто не вище за людський зріст від землі. Яєць у гнізді буває 4—5, вони довгасті і яскраво-зеленого кольору. Поки самка насиджує, самець залишається поблизу, вірно стереже самку від кожного ворога, що наближається.
