Лангуста звичайна (Palinurus vulgaris)

Водиться в Середземному морі та в Атлантичному океані, особливо біля західних берегів Британських островів; завдовжки вона досягає 40 см, забарвлена в рожево-фіолетовий колір; найкрупніші екземпляри важать 6—8 кг. Характерною ознакою лангусти є дуже довгі могутні сяжки.

Лангусти — глибоководні морські ракоподібні з родини Palinuridae, які зрідка трапляються поблизу берегів. У лангусти немає клішень, характерних для омарів, і вони захищаються від нападу ворогів за допомогою дуже міцного і вкритого остями панцира (карапакса) і хлистоподібних ударів гострокутних антен. У деяких країнах їх вживають у їжу.

Вони звичайно тримаються на скелястому і кам’янистому дні, де ростуть водорості. Ловлять їх або за допомогою довгої сіті, яку виставляють у морі на ніч, і лангуста в ній заплутується, або вночі, на вогонь. Лангуста може видавати звуки, для чого у них є особливий апарат, що складається з круглої пластинки на нижніх члениках сяжок; звук виникає при терті цієї пластинки, вкритої волосками, об кільце, яке сполучене з першим члеником сяжок.

Досліди штучного розведення лангусти дотепер були невдалі.