Совоподібні, ряд Striges або Strigiformes

Мають гладке, але не м’ясисте тіло, надзвичайно велику голову, дуже великі очі, що дивляться вперед і облямовані променистим перистим кільцем, широкі увігнуті крила і короткий хвіст; дзьоб дуже заломлений донизу, закінчується невеликим гачком і позбавлений зазубрин; середніх розмірів кінцівки оперені звичайно майже до самих кігтів; кігті великі, довгі, дуже заломлені. Оперення зазвичай тьмяне, але у виняткових випадках досить яскраве і майже завжди збігається з кольором навколишнього середовища. Очі надзвичайно великі і настільки вирячкуваті, що утворюють півкулі; краї рогової оболонки ока дуже подовжені. Зовнішній отвір вуха буває оточений складкою шкіри, яка може бути піднята й опущена; завдяки цьому утворюється широка вушна раковина.

Совоподібні — нічні хижі птахи, належать до ряду Strigiformes, що включає дві родини. В усіх сов м'яке оперення із маскувальним забарвленням, заокруглені крила і короткі хвости. Широко розплющені очі знаходяться на передній частині великої голови, оперення якої зазвичай утворює чітко виражений лицьовий диск. Дзьоб невеликий, загнутий, кінцівки часто бувають вкриті перами. Літають дивно тихо, нападають на здобич, що знаходиться на землі. Точність кидка досягається хорошим нічним зором і слухом, що уловлює напрям завдяки асиметрично розташованим вухам. Звичайно заковтують свою здобич цілком, після чого відригують неїстівні частини — кістки, пера, крила комах — у вигляді грудок. Гнізда — недбалі нагромадження гілочок, часто вихоплених із гнізд інших птахів. Більшість сов кладе у гніздо від 2 до 5 білих яєць. Пташенята вилуплюються неодночасно, що дозволяє вижити першим.

Сови живуть у всіх частинах світу і населяють всі пояси, від холодних країн Полярного Кола до екватора і від берега моря до висоти 5000 м над його рівнем. Справжнє місцеперебування сов — ліси, але вони живуть також і в степах, пустелях, населених місцевостях і містах. Більшість сов починають своє полювання тільки в сутінках; проте вони і вдень досить активні і навіть опівдні вирушають по здобич. їхні очі не такі чутливі до денного світла, як це може видатися на перший погляд.

Голос у сов досить гучний, але рідко приємний. Вони полохливі, але не обережні, насилу відрізняють справжню небезпеку від уявної і ніколи не навчаються нічого, що вимагає певного розумового напруження.

Усі спостерігачі стверджують, що сови ніколи не доторкаються до падла і їдять лише вбиту ними здобич. Здебільшого вони нападають на маленьких ссавців, а деякі переслідують і птахів; є навіть сови, які їдять рибу.

Одні сови гніздяться в дуплах, інші в тріщинах скель або отворах стін, ще інші влаштовуються в земляних норах ссавців або в покинутих гніздах соколів і ворон. Зазвичай сова мало працює над своїм гніздом і часто кладе 2—10 білих круглястих яєць без жодної підстилки.

Сови мають багато ворогів. Денні птахи ненавидять їх і прагнуть помститися цим хижакам за ті напади, які ті вчиняють вночі. Весь ліс починає хвилюватися, якщо в ньому з’явиться сова.