Ревун рудий (Alouatta seniculus)
Має рудувато-буру шерсть, яка на середині спини забарвлена в золотисто-жовтий колір. Шерсть коротка, жорстка; підшерстка немає. Довжина тіла рудого ревуна близько 1,35 м, з яких 70 см припадає на хвіст. Самка менша і темніше забарвлена. Поширений на сході майже всієї Південної Америки.
Про рудого ревуна, поширеного у Гвіані, Капплер говорить: «Він живе невеликими зграями, що рідко складаються більш ніж з десяти особин, серед яких, проте, завжди є старий самець, який сидить на деревах на найвищому місці та керує цим огидним концертом. Кожного разу, коли мені траплялося зовсім близько спостерігати цих крикунів, на верхівці дерева сидів старий самець, тримаючись передніми руками за яку-небудь гілку і обхопивши іншу своїм довгим хвостом, тоді як інші члени групи — самці, самки і дитинчата — знаходилися в різних положеннях дещо нижче.
Раптом старий самець видавав жахливий хрипкий крик на зразок «роху! роху!» і, повторивши його п’ять або шість разів, зчиняв неймовірно гучне ревіння; до нього приєднувалися інші і ревли із такою силою, що можна було оглухнути. Ревіння це було таке сильне, що тихими ночами його чути на відстані двох годин ходьби...
Ревун ледачий і похмурий: він стрибає тільки тоді, коли його переслідують, звичайно ж лазить по деревах з великою обачністю, постійно тримаючись за що-небудь хвостом. Молодий ревун швидко приручається і робиться дуже довірливим, грається навіть з кішками і собаками, але переважно залишається похмурим. Якщо людина, яку ревун любить, залишить його ненадовго, він починає безупинно видавати хрипкі крики, які надзвичайно неприємні. Ревунам властивий особливий осоружний запах, завдяки якому можна легко дізнатися в лісі про їхнє наближення. Самки народжують тільки одне дитинча. Головний їхній ворог — чубатий орел».
Ревуни, рід чіпкохвостих мавп. Довжина тіла 40—70 см, хвіст довший за тіло. Завдяки добре розвиненим горловим мішкам видають гучні звуки. Існує 6 видів, які водяться в дощових і гірських лісах Центральної і Південної Америки.
