Коаті (Nasua narica)
Hocyx, які належать до родини Єнотові, легко відрізнити за витягнутим вузьким тулубом, майже схожим на тулуб куниці, короткою шиєю, довгою загостреною головою, пухнастим довгим хвостом і короткими сильними ногами з широкими ступнями, голими на нижній частині. Головною відмітною ознакою тварини є її ніс. Він тягнеться у вигляді хобота набагато далі за рот і облямований гострими вигнутими краями. Вуха короткі і закруглені, блискучі очі досить великі, п’ять пальців, майже зрощених між собою, озброєні довгими, гострими і малозаломленими кігтями; зуби такі самі, як у полоскунів, тільки трохи вужчі і вищі.
Коаті — відважні, грайливі й дуже активні звірі. Невеликими групами, в яких близько дюжини самок і дитинчат, високо задерши хвости, риють вони землю довгими мордами з дуже рухливими носами. Увесь ліс прочісують ретельно — одні внизу по землі, інші вгорі на деревах. І все для них годиться на поживу: ящірки, птахи, комахи, молюски, коріння, різні плоди.
Найвідоміший вид — коаті. Він поширений від півночі Південної Америки до Парагвая. Загальна довжина коаті 100—105 см, з яких 45 припадає на хвіст, а висота в загривку 27—30 см. Пухнасте, довге, але не кудлате хутро складається з прямого, жорсткого і блискучого волосся ості, що подовжується на хвості, і короткого, трохи кучерявого підшерстка, який особливо густий на спині і боках. Великі вуса і довгі щетини знаходяться на губі і над очима. Морда вкрита короткою шерстю. Колір шерсті, який на спині буває яскраво-рудим або сірувато-бурим, на нижній частині тіла переходить у жовтуватий. Лоб і потилиця жовтувато-сіро-го кольору, губи білі, вуха ззаду чорно-бурі, спереду сірувато-жовті. Над кожним оком знаходиться по круглій білій плямі, ще по одній — збоку, біля кута кожного ока, і дві, які часто зливаються між собою, під очима; біла смуга проходить уздовж усього носа. На хвості межуються жовтувато-бурі і чорно-бурі кільця. Вдачею коаті схожий на білоносу носуху.
Довжина тіла коаті дорівнює 41—67 см, приблизно такий самий завдовжки й хвіст. Вага до 6 кг. Самці трохи більші від самок. Поширена носуха у Південній Америці на схід від Анд, на південь — до Аргентини.