Галаго товстохвостий (Galago crassicaudatus)
Належить до підродини Галагові, родина Лорі. Найбільший з усіх відомих дотепер галаго. Довжина його тіла дорівнює 30—32 см, довжина хвоста — 40—42 см. Густе, хвилясте хутро, яке особливо пухнасте на хвості і лише на спинному боці кінцівок коротшає і прилягає до тіла, рудого бурого кольору на верхній частині голови, сірувато-іржавого на спині, сірого або жовтувато-білого на нижній частині тіла, буро-рудого на хвості, чорно-бурого на пальцях обох пар кінцівок. Кожна волосина біля кореня блакитнувато- або чорнувато-сірого кольору, на кінці сріблясто-сірого з чорними і бурими кільцями або ж зовсім чорна.
Усі види галаго живуть в лісах і на просторах, вкритих чагарниками. Найменший з них, галаго Демидова (Galago demidovii), — завбільшки з мишу, а найбільший, товстохвостий галаго (G. crassicaudatus), — зі свійського кота. Галаго вкриті густою м'якою шерстю; хвіст пухнастий. Голова округла; дуже великі яскраво-карі, блискучі очі спрямовані вперед. Кінчики довгих тонких пальців рук і ніг мають подушечки, які відіграють роль присосок; завдяки цьому вони видираються вгору на дерево, не користуючись кігтями. Галаго дуже спритні, перестрибуючи з дерева на дерево, можуть здійснювати стрибки завдовжки до 6 м. По землі переміщаються стрибками, як кенгуру.
Поширені галаго на досить великій частині Східної Африки. Товстохвостий галаго не відрізняється помітно способом життя від своїх родичів. Як і вони, він є справжньою нічною твариною, яка цілий день спить, а вночі бадьоро та жваво бродить і лише вранці, удосвіта, йде в своє кубло. Протягом дня галаго відпочиває, згорнувшись в найтемнішому кутку своєї клітки. При цьому він кладе голову між передніми кінцівками, вкриває її пухнастим хвостом і обхоплює його обома задніми лапами, які він витягає, наскільки це можливо, вперед. Галаго так добре ховає голову, що, окрім вух, яких він ніколи не прикриває, не видно нічого. Вуха у нього звичайно загорнуті і здаються обвислими і зім’ятими. Приблизно о 5 пополудні тварина прокидається, потягується й озирається, пильно роздивляючись довкола, причому то витягає, то знову ховає голову. Потім вона чиститься і лише після цього починає лазити. Пожива галаго складається з розмоченої в молоці булки, м’яса і плодів. Винні ягоди і родзинки він їсть особливо охоче, жадібний до комах, їхніх личинок і лялечок. Запропоновану їжу бере ротом або руками; невідому їжу звичайно спочатку обнюхує, потім обмацує язиком. Удень зіниця звужена у вигляді маленької вузької щілини, вночі вона значно розширюється. Незабаром після пробудження тварина видає оригінальний крик, який нагадує воркування голубів.
