Тарантули (Lycosidae)

Найбільші і найнебезпечніші павуки. Вони водяться в найрізноманітніших місцевостях, у заглибленнях ґрунту, під камінням, у житлових приміщеннях і надвірних спорудах. Головогруди у них дуже звужені спереду і мають на спинному боці велику конусоподібну опуклість. Очі розташовані в три ряди: чотири в передньому і по двоє у двох задніх рядах. Довгі стрункі ноги озброєні двома кігтиками з маленьким додатковим третім. Багато видів тримаються в найбільш болотистих місцях і можуть пірнати, плавати і навіть бігати по воді.

Тарантули — павуки з роду Lycosa, належать до родини Lycosidae. Характеризуються довгими ногами, вкритими волосками, величезними (з кулак) розмірами і особливостями живлення. Зазвичай поїдають безхребетних, але можуть полювати навіть на дрібних хребетних.

Найбільшим представником цієї родини є апулійський тарантул (Lycosa tarantula), поширений на Апеннінському та Піренейському півостровах і досягає 37 мм завдовжки. Він улаштовує собі кубло в землі, вириваючи на сонячному місці нірку у вертикальному напрямі приблизно на 60 см; вхід прикритий валиком із трав, переплетених павутиною. Удень тарантул ховається у своїй норі і виходить на полювання лише увечері. Спійману жертву тягне до себе в кубло і там пожирає.

Тарантули дуже плодючі. Самка оповиває яйця павутиною і дбайливо охороняє такий кокон; численні (близько 300) молоді павуки, що вилупилися звідти наприкінці літа, всідаються на матір і тримаються там усю осінь і зиму, після чого вкрай виснажена мати зазвичай умирає.