Коники, або щеврики

Птахи родини Трясогузкові, є перехідними формами від славкових птахів до жайворонків. Вони вирізняються струнким тілом, оперенням землистого або трав'яного кольору, довгими ногами зі шпорами і шилоподібним дзьобом. Поширені по всій земній кулі. Більшу частину життя коники проводять на землі і лише зрідка сідають на дерева. Літають досить добре і мають приємний голос. Живляться коники комахами — мухами, комарами, яких ловлять на льоту, а також равликами.

Коник гірський (Anthus spinoletta) відрізняється на верхньому боці оливково-сірим, а на нижньому червонувато-білим кольором оперення. Тоді як інші його родичі віддають перевагу виключно рівнинам, щеврик водяним живе переважно в горах. Живе в Середній Європі.

Коник лісовий (Anthus trivialis) мешкає в літній період у лісистих краях Європи і Сибіру, а степові ліси Африки і схили Гімалаїв — його зимове місцеперебування. Вдачею він майже аніскільки не відрізняється від своїх родичів, але рідше за них пересувається по поверхні землі. Спів коника, сильний і приємний, кращий за спів усіх інших щевриків; він схожий на щебет канарейки, але відрізняється великою різноманітністю мелодій.

Коник польовий (Anthus campestris) зверху жовтого кольору, а знизу — біло-жовтого. Зона його поширення охоплює всю Європу, за винятком північної тундри, Середню Азію і Північну Африку. Улюблене місце його життя — сухі, кам’янисті, пустинні місцевості. Своїми рухами цей птах нагадує як жайворонків, так і трясогузок. Голосом і співом степовий коник поступається іншим щеврикам. Пожива його — дрібні комахи і насіння рослин.