Козел великий болотяний, або великий редунка (Redunca arundinum)
Належить до підродини Антилопи родини Порожнисторогі підряду Жуйні. Ця красива тварина має разом із хвостом 1,4—1,5 м завдовжки; висота її в холці становить близько 95 см, а біля крижів — 80. Довгі, великі, вузькі і загострені вуха з обох боків укриті густою шерстю, копита середнього розміру, дещо опуклі, шпорки плоскі. Хвіст помірної довжини, вкритий надзвичайно густим волоссям. Досить коротка і густа шерсть лежить не так гладко на тілі, як у інших антилоп; вона подовжується на череві, позаду плечей, а також на передній частині шиї до грудей. На середині спини, внизу передньої частини шиї і на тім’ї вона утворює чуприну. Спина і боки у болотяного козла мають рудувате сіро-буре забарвлення; передні ноги внизу і з внутрішнього боку білі. Хвіст зверху чало-бурий, знизу білий; копита і бічні копитця чорні. Іноді трапляються екземпляри, у яких колір жовтуватіший або рудуватіший. Самка відрізняється відсутністю рогів і меншим зростом. У самців роги досягають довжини 30, рідко 40 см; вони загнуті вперед, розходяться в сторони і майже до самих кінців укриті невеликими кільчастими потовщеннями. У самки чотири соски.
Редунки активні переважно вранці і ввечері, статевозрілі з 1,5 року, доживають у природі до 10 років.
Очеретяний козел водиться в південній і східній частині Центральної Африки. Ці тварини ходять зазвичай попарно в чагарниках поблизу озер і боліт, зустрічаються також у заростях оситняку, очерету і високої осоки, що росте в тимчасово пересихаючих річках. Болотяний козел рідко з’являється на відкритих місцевостях, його не часто вдається побачити, хоча він і належить до вельми поширених видів.
Болота ж Верхнього Нілу населяє звичайний редунка.
«Зазвичай болотяний козел, — пише Драйсон, — лежить, сховавшись в осоці, і дає підійти до себе дуже близько; зляканий, він відбігає па невелику відстань, зупиняється й озирається на переслідувачів. При цьому чхає особливим чином, що, ймовірно, має служити застереженням для інших антилоп, що знаходяться поблизу. Цей звук часто буває причиною загибелі тварини, вказуючи мисливцеві на її присутність. Болотяний козел дуже любить молоді сходи посівних злаків».
