Лисиця вухаста (Otocyon megalotis)
Характеризується такими ознаками: витончена будова тіла, високі кінцівки, хвіст, довжина якого складає майже половину довжини всього тіла, коротка голова з гострою мордочкою, дуже великі вуха яйцеподібної форми. Зубна система її складається з 48 зубів і має по 8 кутніх на кожній щелепі, що є відхиленням від зубних систем усіх інших хижих тварин. На верхній щелепі у неї на два, а на нижній — на один зуб більше, ніж у собаки. Проте така кількість зубів характерна не для всіх лисиць: дуже часто знаходять їхні черепи, в яких тільки 7 кутніх зубів угорі.
Довжина вухастої лисиці 46—66 см, хвоста 23—34 см, вага 3—5 кг. За допомогою своїх вух лисиця на слух знаходить під землею личинки крупних жуків, які є її основною їжею.
Довжина тіла дорослої вухастої лисиці досягає 85—90 см, з яких, напевно, одна третина припадає на хвіст. Висота в загривку — 35 см. Хутро її звичайно буває темного сірувато-жовтого кольору, що має зеленкуватий відтінок; окремі волосинки біля коріння бурі, посередині сірувато-жовті, а на кінці яскраво-жовті або темно-бурі. Суміш цих кольорів дає зеленкуватий відтінок, який додає хутру особливого забарвлення.
«Вухасту лисицю, — говорить Фріш, — колоністи мису Доброї Надії називають “нья-шакал” за її тужливий, протяжний гавкіт; у Сечуані її називають “мотлозі”».
Вухаста лисиця поширена в Південній і, за дослідженнями Кирка і Шпека, також у деяких частинах Східної Африки.
Мешкає вона в порослих чагарником степах Внутрішньої Африки на північ від Оранжевої річки. Вдень вона спить, сховавшися так само, як і її родичі, в густому тернистому чагарнику або в розритих трубкозубом спорудах термітів, уночі — полює. Живиться дрібними тваринами і залишками від здобичі великих хижаків, але найчастіше їсть сарану, на яку полює разом із хижими птахами.
Взагалі достовірно відомо, що вухасті лисиці дуже люблять мед і солодкі плоди і, якщо фруктів достатньо, живляться ними набагато частіше, ніж комахами; але, крім того, вони вважаються великими злодіями, бо викрадають яйця. Вухастих лисиць неодноразово утримували в Лондонському зоологічному саду.