Бугай (Botaurus stellaris)

Належить до родини Чаплеві. Має дебеле тіло, довгу, але товсту шию, вузький, високий дзьоб, широкі крила, десятиперий хвіст, середньої довжини кінцівки і густе оперення, подовжене на шиї. Все оперення іржаво-жовтого кольору з бурими плямами, смугами і різноманітними рисками. Птах цей досить поширений у долинах Волги і Дунаю і у всьому Центральному Сибіру, а під час перельотів відвідує Північну Африку; водиться на озерах, ставках і болотах, порослих очеретом.

Бугай винищує всіх тварин, яких у змозі проковтнути. Якщо це можливо, він уникає крупних ворогів, але, потрапивши в безвихідне становище, хоробро кидається на супротивника і так вправно спрямовує удари свого дзьоба в його очі, що навіть і досвідчена людина мусить остерігатися цього птаха.

Поживу бугая складають риба, жаби, змії, ящірки, молоді птахи та дрібні ссавці. Полює він тільки вночі і їсть надзвичайно багато. Крик його дуже дивний; самець під час розмноження видає щось схоже на ревіння бика.

Бугаї — болотяні птахи, належать до родини Ardeidae. Два роди (Botaurus і Ixobrychus), поширені по всьому світу, об'єднують 12 видів, усі вони живуть у заростях очерету. Сполохані птахи витягають шию вгору, назустріч небезпеці, так що подовжене тіло і смугасте оперення зливаються з очеретом і таким чином стають малопомітними. Крики самців в сезон розмноження, схожі на ревіння бика, чути на відстані до 5 км. Гнізда будують з гілок у заростях очерету і насиджують від 4 до 6 яєць.