Панда велика, або гігантська (Ailuropoda melanoleuca)

Панда менша за нашого бурого ведмедя і від морди до кінця хвоста завдовжки 1,5 м. Її широкі, заокруглені, волохаті ступні короткі і під час ходьби не повністю спираються на землю, як у великих ведмедів. Голова з короткою мордою трохи ширша, ніж у решти хижаків. Хвіст дуже короткий і його ледве видно. З 40 зубів угорі розташовано по чотири несправжньокутніх і по два справжніх кутніх, а внизу — по три не-справжньокутніх і по три справжніх кутніх зуби. Панда вкрита густою шерстю білого кольору, і лише на окремих ділянках — біля очних западин, біля вух, на передніх кінцівках до загривка, на задніх кінцівках і на кінчику хвоста — він переходить у чорний. Про життя гігантської панди на волі майже нічого не відомо. Вона мешкає в неприступних гірських лісах Східного Тибету, звідки час від часу здійснює спустошливі набіги в долини, щоб добути поживу, що складається з бамбукового коріння й інших рослин.

Акімушкін повідомляє: «1936 року американський фахівець з порівняльної анатомії тварин професор Вільям Грегорі після ретельних досліджень дійшов висновку, що велика панда — не ведмідь, а гігантський єнот. Він знайшов у неї багато анатомічних ознак, властивих американським єнотам-полоскунам.