Індрі білолобий (Propithecus diadema)
Довжина тіла — 75 см, з них довжина хвоста складає 4,5 см. Шерсть шовковиста і м’яка, забарвлення її дуже красиве, хоч і без яскравих кольорів. Чорна гола морда і шоки, зарослі рідким сірим волоссям, оточені широким вінцем досить довгого волосся чалого кольору. Ззаду вінець цей оточений чорним волоссям; він обрамлює всю морду від лоба до горла, де обидві смуги з’єднуються. На тім’ї знаходиться яскраво-біла пляма, яка переходить на вушні раковини. На задній частині його голови і на шиї тягнуться сірувато-білі смуги. Внутрішня частина вушної раковини, потилиця, плечі, спина до крижів, усі груди і передня частина ступень чорного кольору, але окремі волосини біля основи сірі або сірувато-чорні. На задній частині тіла помітна біла пляма у вигляді подовженого трикутника. Внутрішні сторони передніх кінцівок і стегон також білого кольору. Кінчик хвоста сірий, передпліччя і зовнішня частина стегон попелясто-сірого кольору, зовнішня частина гомілок до середини ступні і вся вкрита шерстю ступня сірого кольору.
Соннера, який дав перший опис чубатого індрі, розповідає про нього таке: «Індрі рухається вправно і швидко, відмінно стрибає з дерева па дерево і живиться переважно плодами. Коли їсть, то сидить па задніх лапах, а передніми тримає поживу. Голос його схожий на крик дитини, що плаче. За характером своїм чубатий індрі добродушний, покірливий і легко приручається, тому місцеві жителі південної частини Мадагаскару часто утримують його вдома і дресирують для полювання, як собак».
Наскільки відомо, чубатого індрі ніколи не привозили до Європи живим. Це тим більше дивно, що, як вище було сказано, тварини ці водяться на Мадагаскарі в неволі і утримання їх, без сумніву, не має труднощів.
