Ефа піщана (Echis carinatus)

Належить до родини Гадюкові. Завдовжки не більше 60 см; її забарвлення також піщаного кольору, але дуже різноманітне: на світлому жовтувато-сірому тлі помітно безліч темно-бурих і чорних смужок, рисочок, цяток і плямочок, нижній бік яскраво-жовтий, іноді з бурими цятками, розташованими у вигляді смужок. На тім’ї є біла або жовта списоподібна пляма, облямована темно-бурою смужкою; посередині спини йде ряд невеликих подовжених чотирикутних або яйцеподібних, рівномірно розташованих біло-жовтих плям з темно-бурою опушкою; уздовж боків проходить смужка, утворена подібними плямами, або світла хвиляста лінія, облямована темно-бурим кольором. У цієї гадюки також бувають різні видозміни забарвлення і малюнка. Ефа поширена по всій Північній Африці на захід до Алжиру, а на південь до Абіссінії та Кордофана і, крім того, в Палестині, Аравії, Персії та на заході півострова Індостан.

Характерна риса ефи — «бічний хід»: під час руху змія так згинає тіло, що здається, ніби вона рухається не вперед, а убік. Типова для ефи і своєрідна оборонна поза — голова в оточенні двох напівкілець. Довжина ефи звичайно не перевищує 0,5 м, більш крупні (до 90 см) особини трапляються дуже рідко.

Піщана ефа досить звичайна в Середній і Північно-Східній Індії і живе там в пустельних піщаних місцевостях. Андерсон перший звернув увагу на своєрідне тривале шелестіння, яке піщана ефа створює тертям бічних лусок; цей шум можна навіть відтворити і після смерті тварини, повертаючи тіло в різні боки: зубчики кілів тоді труть об луски і створюють помітний шум.

У ефи завдовжки всього 40 см отруйні зуби такі ж завбільшки, як у триметрової королівської кобри. Отрута її — одна з найсмертоносніших у родині Гадюки. За деякими даними, уп'ятеро токсичніше, ніж у кобри.

У ефи великий ареал заселення — майже вся Африка на північ від екватора, Аравія (тут інша ефа, строката), далі на схід до індійсько-китайського кордону, вся Індія і Цейлон.