Змії морські, родина Hydrophiidae

Належать до отруйних змій. Плавальний хвіст є дуже характерною ознакою, тому морських змій жодним чином не можна сплутати з іншими. При побіжному огляді вони здаються схожими більше на вугроподібних риб, аніж на змій. Голова відносно мала, тіло в передній частині майже валькувате, далі звичайно сплюснуте з боків, хвіст дуже короткий, дуже стиснутий з боків і схожий на весло, поставлене на ребро. Ніздрі відкриваються зверху на морді на великих носових щитках; очі маленькі з круглими зіницями. Зубна система складається з коротких борозенчастих отруйних зубів, за якими йдуть дрібніші зуби, нижня щелепа по всій довжині озброєна суцільними зубами.

Жоден з 50 видів, які збереглися до сьогодні, не досягає завдовжки 3,5 м; тобто такі, що сягають завдовжки понад 1 м — дуже рідкісне явище.

Укуси морських змій так само небезпечні, як і укуси наземних отруйних змій. Живляться вони рибами і ракоподібними, народжують звичайно живих дитинчат. Головними ворогами їх є акули і орлани. Деякі морські змії обростають водоростями і моховатками, так що вони іноді тягнуть за собою цілий плавучий ліс, населений маленькими ракоподібними та іншими тваринами. Всі морські змії живуть, як свідчить їхня назва, в морі, деякі виходять і відкладають яйця на суші. Більшість народжує 1—2 живих дитинчат. Поширені в Індійському і Тихому океанах, від мису Доброї Надії і берегів Мадагаскару до Панамського перешийка і від Нової Зеландії до Японії, особливо ж у тих місцях, що лежать між південнокитайським і північноавстралійським берегами.

Отрута багатьох морських змій у декілька разів перевершує токсичність отрути найотруйніших наземних змій, але доза її дуже мала.