Птах-ліра великий, або лірохвіст (Menura superva)
Основний колір оперення темний, на хвості коричнево-сірий із червонуватим відливом. Підборіддя і зоб червоні; нижня частина тіла буро-попеляста, на черевці світліша. Малі махові пера і крайні рульові червоно-коричневі. Хвіст зверху чорнувато-бурий, знизу сріблясто-сірий; крайні рульові пера, що мають форму ліри, темно-сірі; кінчики їх оксамитово-чорні з білою облямівкою. Внутрішні борідки мають поперемінно чорно-бурі та іржаво-червоні облямівки; середні хвостові пера сірі, інші — чорні. Довжина самця — 130 см, довжина крила — 29, хвоста — 70 см. Самка значно менша, колір її оперення брудно-коричневий, на черевці переходить у сірий. Молоді самці до першого линяння забарвленням схожі на самок.
Батьківщина цього птаха — Новий Південний Уельс; живе він у заростях чагарнику, в горбистих або скелястих місцевостях. Голос його цілком відповідає добре розвиненим співочим м’язам і надзвичайно гнучкий. Спів лірохвоста, залежно від місцевості, дуже різний, оскільки складається з власних і запозичених звуків. У період розмноження наслідування посилюється. Лірохвіст заміняє тоді, подібно до пересмішників Америки, цілу зграю співочих птахів.
Пожива лірохвостів складається в основному з комах і черв’яків. Значну частину їжі птах здобуває, риючись у землі. При цьому він виявляє стільки ж сили, скільки й спритності, оскільки, незважаючи на те, що розкидає землю в різні боки, а не назад, він зсовує з місця грудки землі і каміння вагою до 4 кг, щоб добути комах, що сховалися. Живиться також і насінням, утім, ймовірно, тільки в певний час.
Птахи-ліри — родина птахів ряду Горобцеподібні. Довжина тіла 75— 130 см, у самців у хвості два пера ліроподібно загнуті. Два види мешкають у вологих лісах Південно-Східної Австралії; акліматизовані на о. Тасманія.
За спостереженнями Бекера, період розмноження у цих птахів припадає на серпень, за спостереженнями Рамзая, навпаки, лірохвіст вже в травні береться за спорудження гнізда і кладе одне яйце в червні, а найпізніше — в липні. Гніздо будують з найрізноманітніших матеріалів, залежно від того, який з них легше дістати в даній місцевості. Воно велике, довгасте, формою нагадує яйце, має дах і досягає 60 см завдовжки, діаметр його 30 см. Здалеку його можна прийняти за купку сухого хмизу. Бічний отвір служить для входу всередину гнізда, на вигляд дуже недбало побудованого. Насправді ж воно дуже міцне і служить птахам іноді по декілька років. Лірохвіст виводить пташенят тільки раз на рік і кладе тільки одне яйце завбільшки з качине; довжина його близько 60 мм, ширина близько 40 мм. Яйце світло-попелястого кольору із слабо позначеними темно-бурими цяточками. Самка одна насиджує яйце. Самець не тільки не годує її, але, мабуть, навіть не відвідує, тому вона опівдні залишає гніздо надовго. Насиджування триває майже цілий місяць. Повернувшися до гнізда, самка заповзає всередину через отвір, задкуючи, і через це так стирає свої хвостові пера, що оглянувши їх, можна сказати, як давно вона сидить у гнізді.
Лірохвіст — птах, що нагадує довгоногу буру курку, за винятком яскравих довгих хвостових пер самця, причому два зовнішні пера — білі з коричневою облямівкою — на кінцях вигинаються назовні.