Ящерові, родина Manidae

Належать до ряду Ящери (Pholidota). Тіло всіх тварин, що належать до ряду, вкрите на зовнішньому боці великими пластинкоподібними роговими лусками, які налягають одна на одну, як черепиця.

Ящери (Pholidota) — ряд класу Ссавці. Включає одну родину—ящерових (Мапіdae) з єдиним родом — Ящір (Manis) — з 7 видами. Гігантський (Manis gigantea), довгохвостий (М. longicaudata), білобрюхий (М. tricuspis) і степовий (М. temmincki) ящери поширені у Південній і Екваторіальній Африці, а індійський (М. crassicaudata), яванський (М. javanica), китайський, або вухатий (М. pentadactyla) — в Південно-Східній Азії.

Їхнє тіло витягнуте, хвіст довгий; голова мала, морда конічно загострена; передні та задні кінцівки короткі, п’ятипалі й озброєні дуже великими кігтями, які служать для риття. Лише на горлі, нижньому боці тіла і внутрішньому боці ніг є волосся, тоді як решта частин тіла одягнена панциром. Усі луски, які одним кінцем сидять у шкірі тіла, мають ромбоподібну форму, дуже гострі краї, і притому надзвичайно тверді та щільні. Таке розташування робить можливою досить велику рухливість лусок у всіх напрямах; вони можуть зсуватися вбік, підійматися або опускатися. Між окремими лусками і на вільних місцях тіла знаходиться тонке волосся, яке іноді на череві зовсім стирається. Морда без лусок, але вкрита твердою, схожою на ріг шкірою. Щелепи позбавлені зубів. Ребра широкі, їхні хрящі з віком костеніють майже зовсім; грудна кістка також широка. Особливий м’яз, який лежить, як у їжака, під шкірою і тягнеться з обох боків хребетного стовпа, згортає тіло в кулю. Язик досить довгий і витяжний, надзвичайно великі слинні залози, які тягнуться вниз майже до грудної кістки і постачають слиз, необхідний для того, щоб здобич прилипала до язика; пожива складається з комах і переважно з мурашок і термітів.

Відмітною особливістю ящерів є те, що все їхнє тіло, за винятком нижньої половини морди, горла, живота і внутрішньої поверхні кінцівок, укрите твердими лусками, які прикріплені до шкіри передньою частиною і вільно налягають одна на одну подібно до черепиці. Ці луски мають шкірне походження. їхнє забарвлення варіюється від темно-оливкового і коричневого до жовтого. Там, де лусок немає, шкіра ящерів укрита обрідним волоссям.

Більша частина Африки і вся Південна Азія, а також деякі прилеглі острови є батьківщиною цих дивних тварин; степи та лісисті місцевості як у горах, так і на рівнинах, є їхнім місцепроживанням. Імовірно, вони живуть у виритих ними самими норах поодинці, оскільки нетовариські, вдень ховаються, бродять уночі.