Фазан срібний (Lophura nycthemera)

Відрізняється від інших фазанів довгим висячим чубком і клиноподібним подовженим хвостом. Довгий і густий пучок пір’я на задній частині голови — чорний; уся верхня частина тулуба — біла з вузькими чорними зиґзаґами; нижній бік тіла — чорний із сталевим вилиском. Самка набагато менша за самця і відрізняється сірувато-іржавим кольором оперення.

Батьківщина срібного фазана — Південний Китай; тут і в Японії його часто утримують як свійського птаха. В Європі його з успіхом розводять при найпростішому догляді. За жвавістю і спритністю срібного фазана не можна поставити нарівні зі своїми родичами. Деякі навіть називають його ледачим птахом і небезпідставно: він наважується злетіти лише у разі крайньої необхідності і то на дуже короткий час. Курка кладе 10—18 яєць і насиджує їх із надзвичайною старанністю; через 25 днів вилуплюються курчата — красиві, крихітні створіння, які лише на другому році життя досягають повного зросту й убрання своїх батьків. їхню поживу спершу складають комахи, пізніше — різноманітна зелень і, нарешті, насіння та хлібні зерна.

Самці низки видів належать до найкрасивіших птахів; вони високо цінувалися колекціонерами протягом тисячоліть.