Комахоїдні (Insectivora)
Окрім інших відмітних ознак, комахоїдних характеризує видовжена голова, звичайно з подовженою на зразок хобота мордочкою. Ходять вони, спираючись на всю ступню. Тулуб у цих тварин короткий, передні кінцівки правильні, хвіст у деяких видів короткий, задні лагіи часто довгі, деякі органи чуття добре розвинені, інші ж — зовсім погано. Зовнішній покрив їхнього тіла буває різним: в одних тварин це може бути м’яка шовковиста шерсть, в інших — голки. Зубна система представлена трьома різними видами зубів, але передні зуби кількістю і формою у різних родин відрізняються.
Комахоїдні, ряд Ссавці. Найдавніші і найпримітивніїиі з плацентарних ссавців. Довжина тіла від 3 до 45 см. Існує 7—8 родин, близько 300 видів. Поширені скрізь, крім Австралії майже всієї Південної Америки. Щелезуби, тенреки, їжаки, землерийки, кроти та інші 8 видів — у Червоній книзі Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів.
Більшість живе, риючись під землею або принаймні в глибоко прихованих норах, але деякі мешкають у воді і на деревах. Своєю діяльністю вони значно перешкоджають розмноженню шкідливих комах, червів, равликів, а також завдають шкоди різним дрібним гризунам.
Фохт повідомляє: «Один погляд па відкриту пащу комахоїдної тварини переконує нас, що вони можуть бути тільки м'ясоїдними. Обидві щелепи у них щільно усаджені гострими зубами; кинджалоподібні леза зубів то виступають замість іклів, то стирчать позаду над плоскими коронками корінних зубів. Гострі піраміди, схожі на зубці пилки, перемішуються з іншими зубами, які частково можна порівняти з лезами англійських складаних ножів. Вся будова зубної системи свідчить про те, що вона призначена для хапання і поїдання навіть таких жорсткокрилих комах, як жуки. Комахоїдні не жують і не розтирають їжі зубами, вони тільки кусають ними і роздробляють їжу; тому віночки їхніх зубів зверху не стираються, а, навпаки, заточуються внаслідок бічного тертя зубів один об одний. Варто тільки порівняти зубну систему маленького гризуна, наприклад щура, із зубами крота, як одразу ж помітиш різкі відмітні ознаки одних і других. Зубна система землерийки, збільшена відповідно до розмірів лева, була б дійсно страшним руйнівним знаряддям».
Більшість комахоїдних схильна до зимівлі. Вороги комах, як відомо, не можуть мандрувати, як птахи, тому вони мусять якось пристосовуватися до цих умов. У холодну пору року комахоїдні ховаються у сховках, відшукуючи підходящі, або влаштовують собі їх самі і впадають в глибоку сплячку, яка припиняє тимчасово майже всі зовнішні прояви життя, зберігаючи цим до нового пробудження життєву діяльність тіла. У сплячку, втім, поринають тільки дрібні види комахоїдних, тобто ті, які нарівні з тваринною їжею вживають також і рослинну, тоді як хижі комахоїдні займаються своїм промислом взимку так само успішно, як і влітку. Під снігом, під землею або у водній глибині, куди не проникає мороз, діяльність кипить і взимку; те ж саме, зрозуміло, відбувається і в тих країнах, де панує вічне літо або якщо й буває зима, то без жорстоких морозів.
Комахоїдні поширені переважно в країнах Північної півкулі з помірним кліматом, їх зовсім немає в Південній Америці і в Австралії. Вологі лісисті місцевості, гаї, поля і садки є їхнім улюбленим місцеперебуванням. Тут вони займаються полюванням, більшість з них вночі, але деякі також і вдень.
Комахоїдні — ненажерливі істоти. Помічено, що деякі з них нападають на тварин, що значно перевершують їх розмірами, і таким чином зовсім не поступаються в цьому кішкам і собакам. Розмноження їх збігається з весняними місяцями тієї місцевості, де вони живуть; кількість дитинчат коливається від 1 до 16.