Дукер (Cephalophus)

Рід чубатих антилоп з родини Порожнисторогі, досягає завдовжки 1,1 м, з яких близько 20 см припадає на хвіст; висота в холці — 55 см. Прямі шилоподібні роги з 4—6 плоскими кільчастими потовщеннями не довші або навіть значно коротші за вуха і зовсім зникають у волоссі чубка. Роги мають 7—10, рідко до 12,5 см завдовжки. Замість слізних ямок — зігнута гола смужка. Ноги стрункі, копита і шпорки невеликі; хвіст короткий. Верхня частина тулуба звичайно сіро-оливкового кольору; у самця вона буває жовто-бурою з чорними цятками уздовж спини і стегон; нижня частина біла. Поширені ці антилопи переважно в Південній Африці, де вони й зараз водяться у великій кількості в місцевостях, порослих чагарником. За повідомленнями Ноака, зрідка трапляються на заході аж до Гвінейської затоки і, ймовірно, у Східній Африці.

Дукери — маленькі антилопи, живуть у чагарниках по берегах річок. Дуже потайливі, і на відкрите місце їх можна вигнати тільки силоміць. Окрім листя і ягід, їдять також комах, равликів і жаб. В Африці живуть 16 видів дукерів і один вид — на Занзібарі.

Як усі невеликі карликові антилопи, дукери бродять або поодинці, або парами. Через найгустішу гущавину гілок дукер продирається так вправно, обережно і хитро, що цілком заслуговує на назву, яку йому дали голландські поселенці, — «повзун». Сполоханий зі свого сховку, він одним великим стрибком досягає найближчого куща і потім біжить або продирається повзком серед низьких гілок так майстерно і швидко, що йому часто вдається благополучно втекти від мисливця.

Дукери (чубаті антилопи) — тварини з родини Порожнисторогі. Довжина тіла 0,5—1,4 м. Два роди, 16 видів. Поширені в Африці на південь від Сахари, в лісах і заростях чагарників. Чисельність деяких видів скорочується; чепрачний дукер охороняється.