Стінолаз червонокрилий (Tichodroma muraria)

Належить до родини Пищухові. Він характеризується сплюснутим тулубом, короткою шиєю, великою головою і довгим, тонким дзьобом; кігті на ногах великі і гострі; оперення м’яке, пухнасте, як шовк, і забарвлене в приємний, яскравий колір, який змінюється за порами року; язик довгий, гострий, як голка, і вкритий багатьма щетинистими гачками. Водиться на висотах Середньої і Південної Європи, Західної Азії та Абіссінії.

«Свист його, — говорить Гиртаннер, — тонкий, протяжний і нагадує пісню нашої вівсянки; слухач, вражений, після тривалих пошуків, розрізняє нарешті між камінням маленьку пташку, яка лазить із на-піврозгорнутими червоними крилами, без жодних зусиль, по прямовисній скелі. Стінолаз лазить охоче лише по абсолютно голих скелях, і що більш дика й позбавлена рослинності гірська місцевість, то більш напевно його можна там знайти. По стовбурах дерев він ніколи не лазить, живе лише на крутих скелях і навіть не любить спускатися на землю».

Пожива його складається з павуків і комах; своїм тонким дзьобом він, як щипчиками, схоплює з упевненістю навіть найдрібніших комах. Язик служить йому таким чином: швидко висуваючи його вперед, він проколює схоплену комаху і, притянувши його назад, складає здобич у задню частину рота. Гніздо його велике, кругле і збудоване на диво легко з тонкого моху і пуху.

За винятком часу розмноження, стінолаза рідко можна бачити парами. Він лазить зазвичай один по пустинних скелях, виспівуючи свою коротку, просту, але приємну пісеньку. Із птахами іншого роду рідко стикається і переважно уникає їх.

Час насиджування припадає на травень і червень.