Зимородок звичайний (Alceclo atthis)

Має довгий, тонкий дзьоб, що поступово звужується до кінця, дуже короткі ноги, короткі крила і короткий 12-перий хвіст; оперення густе, нещільно прилегле, яскраво забарвлене, зверху з металічним, знизу з шовковистим блиском; на потилиці пір’я подовжується в маленький чубок. Плечі, надкрилля і махові пера — темно-зеленого кольору, середня частина тулуба зверху бірюзового кольору, нижня частина тіла — іржаво-цеглиста. Водиться зимородок у всій Європі та Західній Азії.

Зазвичай зимородка бачиш тільки тоді, коли він зі швидкістю стріли мчить над поверхнею води; тільки досвідчене око може помітити його сидячим, оскільки він вибирає собі по змозі приховані місця. Кожна окрема пара заволодіває певною ділянкою і завзято захищає її; у крайньому разі вона допускає товариство рінника і трясогузки.

Невідомо, чи є у зимородка вороги серед хижаків. Дорослі легко вислизають від переслідувань, гнізда ж їх рідко розташовані так, щоб ласка чи водяний щур могли до них забратися.