Майконг (Dusicyon thous)

Колоністи називають цю тварину саванним собакою. Вона схоже на шакала, має струнке тіло, довгі кінцівки, коротку, широку голову з тупою мордою; вуха середніх розмірів далеко відстоять одне від одного і вгорі заокруглені; очі червоно-бурого кольору, розташовані дещо похило і мають овальну зіницю; хвіст висить майже до землі. Довжина тіла 65 см, хвоста 28 см, а висота в загривку 55 см. Хутро складається з не дуже довгого жорсткого волосся, котре прикриває обрідний підшерсток. Колір шерсті майже скрізь рудувато-сірий, а на спині, іноді і на загривку, темніший.

«Гористі місцевості, — говорить Шомбургк, — порізані лісистими долинами, і береги річок у саванах можна вважати, мабуть, улюбленим місцеперебуванням майконгів. Вони там живуть і збираються цілими зграями. На відкритих місцевостях майконги вистежують здобич в основному за допомогою зору, а не нюху; в лісі — навпаки. Якщо зграї вдасться пробратися непоміченою в поселення, то від них врятуються хіба лише небагато курей і папуги, що сплять на деревах і дахах. Хижаки ці ніколи не з’їдають здобич тут же, на місці, завжди відносять її в ліс або в іиший прихований куток. Індіанці запевняють, що майконги полюють па маленьких оленів і нападають на водосвипок, причому хапають тварин, що відстали».

Говорять, що іспанці знайшли майконга на Антильських островах, де його тримали як свійську тварину.